Відродження чи рецидив: як болгарські радикали експлуатують Бессарабію

Відродження чи рецидив: як болгарські радикали експлуатують Бессарабію

19 квітня болгари знову підуть на виборчі дільниці. Для більшості це звичайні вибори, але для проросійських сил — можливість перетворити країну на рупор Кремля. Поки Софія та Київ закладають основу безпеки, партія «Відродження» намагається підкласти під неї бомбу, прикриваючись долею болгарської меншини в Україні.

Спектакль на крові

Коли 30 березня 2026 року тимчасовий прем’єр Андрій Гюров і Президент Володимир Зеленський підписали угоду про безпеку, у штабі «Відродження» запанував переполох. Лише за два дні під куполом парламенту лідер партії Костадін Костадінов вдався до емоційного виступу, який швидше нагадував театральну постановку: він звинуватив Україну в геноциді болгар і навіть заговорив про начебто необхідність «анексії Південної Бессарабії».

«Від 5 до 7 тисяч загиблих болгар», — стверджує Костадінов без жодних посилань на документи.
«Українці — це вбивці з Бабиного Яру», — підхоплюють його однопартійці Златанов та Парванов.

Це не просто гучні заяви. Це свідома інформаційна операція, спрямована на розпалювання ворожнечі між двома народами в інтересах третьої сили, яка виграє від напруги — з Кремля.

Де ваші фури, панове «патріоти»?

Найбільш шокуючим є цинізм такої риторики. «Відродження» любить говорити про «голодуючих братів у Бессарабії», але їхня турбота закінчується там, де починається конкретна допомога.
• Скільки генераторів відправив Костадінов до Ізмаїла чи Болграда? Нуль.
• Скільки тонн продуктів зібрали його прихильники для жителів Одеської області та Одеси? Нуль.
• Скільки разів вони засудили російські ракети, що руйнують домівки етнічних болгар? Жодного.

Натомість Одеську область і місто Одесу регулярно відвідують ті болгари, яких «Відродження» позиціонує як «зрадників». Європейські організації привозять допомогу, організовують навчальні програми для дітей та підтримують культурні ініціативи. Вони не вдаються до гучних звинувачень, а просто працюють на благо людей.

Для Костадінова та його соратників власне бессарабські болгари перетворюються на «виборчий ресурс». Їхні біди зручно використовувати в піарі, щоб залучити голоси виборців у Болгарії та нагнітати ілюзію, що країну нібито «втягують у війну».

Насправді ті, хто пропонує розірвати безпекові домовленості й фліртує з агресором, намагаються втягнути Болгарію в хаос. План з розірвання угоди 1 квітня не був реалізований — розум і відповідальність перемогли. Але 19 квітня знову стане питанням вибору для кожного болгарина.

Справжнє відродження Болгарії почнеться тоді, коли політики припинять наслідувати зовнішні сценарії та почнуть усвідомлювати: реальна загроза для болгар — як у Софії, так і в Одесі та Одеській області — походить не з Києва, а з напрямку, на який так завзято дивляться лідери «Відродження».

Створено за матеріалами: bessarabiainform.com