Зазначається, що Путін і російське військове командування зобов’язали російських військових упродовж року вести наступальні дії вздовж лінії фронту на сході та північному сході України. Ця кампанія покликана виснажити Збройні сили та не дозволити їм накопичити необхідну живу силу і матеріально-технічні засоби для проведення контрнаступальних операцій.
“Путін і російське військове командування, ймовірно, розглядають збереження ініціативи на всьому театрі воєнних дій в якості стратегічного пріоритету. Вони продемонстрували свою толерантність до тривалих наступальних операцій, що призводять до поступового, повзучого просування, далекого від запланованих оперативних цілей”, – йдеться у звіті.
Також в ISW зазначили, що російські військові наразі намагаються ліквідувати загрозу з боку ЗСУ в Курській області й одночасно продовжують наступальний тиск на сході України, переслідуючи свої давні оперативні цілі.
Аналітики Інституту переконані, що інтенсифікована наступальна операція російських військових влітку 2024 року для захоплення міста Покровськ і скорочення ширшого українського виступу на заході Донецької області, ймовірно, досягне кульмінації найближчими місяцями.
Водночас, аналітики прогнозують, що незважаючи на стан боєздатності російських військ, військове командування РФ, імовірно, буде продовжувати залучати свою армію до загальних стратегічних зусиль, спрямованих на утримання ініціативи на всьому театрі воєнних дій та виснаження ЗСУ задовго до цієї оперативної кульмінації.
“Теорія перемоги Путіна ґрунтується на тому, що війська РФ будуть проводити послідовні наступальні операції до нескінченності. Однак ці виснажливі штурми, ймовірно, настільки погіршать стан російської живої сили і техніки, що російські війська будуть змушені знизити темпи наступу принаймні на окремих ділянках фронту. Це дозволить ЗСУ позмагатися та, ймовірно, перехопити ініціативу на полі бою на цих територіях”, – йдеться у звіті.
Повне ресурсне виснаження
Аналітики також припускають, що середньо- і довгострокові обмеження військового потенціалу та військово-промислового виробництва Росії, підірвуть здатність країни підтримувати послідовні наступальні операції, спрямовані на затягування війни та виснаження України.
В ISW спостерігають постійне тотальне збільшення фінансових стимулів, які уряд РФ пропонує за укладення військового контракту з Міністерством оборони. Це свідчить про те, що Росія вичерпує резерви добровольців, які бажають служити і брати участь у війні.
“Російська влада занепокоєна тим, що поточні зусилля з набору добровольців демонструють дедалі менші результати. Та що Путін, як і раніше, прагне уникнути ще одного часткового мобілізаційного призову резервістів на тлі проблем з формуванням Збройних сил”, – йдеться у звіті.
В Інституті не виключають, що Путін може провести ще одну хвилю часткової мобілізації, схожої до осені 2022 року. Однак, скоріш за все, він зробить це лише під сильним тиском або після того, як нинішня криптомобілізаційна кампанія зазнає серйозного провалу.
“Російські наступальні операції в Україні призвели до суттєвих технічних втрат, особливо бронетехніки. І військово-промислові потужності, ймовірно, не зможуть замінити ці втрати у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Росія наразі покладається на відновлення великих, але обмежених запасів техніки часів СРСР, щоб замінити суттєві втрати в Україні. І ці запаси дедалі швидшими темпами виснажуються”, – йдеться у звіті.
В ISW також нагадали, що Росія використовує партнерські відносини з Північною Кореєю та Іраном для придбання боєприпасів і військової техніки, а також співпрацює з Китаєм для придбання критично важливих компонентів для оборонного виробництва. Однак ці міжнародні закупівлі не зможуть задовольнити всі потреби Росії у матеріально-технічних засобах в Україні.
“Схоже, Путін так само неохоче проводить повномасштабну економічну мобілізацію, як і чергову хвилю мобілізації особового складу. Залишається незрозумілим, чи критичні вузькі місця і загострення дефіциту робочої сили дозволять Росії швидко і повністю мобілізувати свою економіку на необхідний для військових дій рівень”, – зазначається у звіті ISW.
