Більшість українців в рашистському полоні зазнають тортур
Місцева спільнота українців долучилася до ініціативи, запропонованої @heart_in_action. Подібні заходи з 11 до 13 квітня відбулися в десятках міст 17 країн світу – від Грузії до Австралії, від Канади до Туреччини.
На сьогодні ніхто не може точно сказати, скільки наших дітей і дорослих, воїнів та цивільних утримуються в російському полоні, депортації, в фільтраційних таборах та в’язницях держави-терориста.
За неофіційними даними, рф тримає за гратами близько 28 тисяч цивільних українців: журналісти, представники місцевого самоврядування, церков, міжнародні представники. Те, що вдалося встановити Україні самостійно – це понад 8 тисяч наших полонених громадян. Цифра досить умовна. Десятки тисяч українців перебувають у статусі зниклих безвісти.
Понад 90% полонених зазнали катувань. Тортури, голод, згвалтування, приниження, щонайменше 17 годин на ногах, електричний струм, – це те, через що проходить більшість українських полонених. Найбільша, офіційно зафіксована втрата ваги людиною за 5 місяців російського полону – 77 кілограмів.
Це все – зафіксовані факти. росія не виконує жодну з конвенцій і міжнародних домовленостей, щодо полонених, порушує норми гуманітарного права, коли не повідомляє про факт полону. Міжнародні організації занепокоєні, як зазвичай. Їх надто турбує те, що країна-терорист не надає жодної інформації про місця та умови утримання наших людей, про стан їхнього здоров’я. Але це не привід для категоричних дій.
Міжнародні організації висловлюють занепокоєність долею українських полонених, але не діють, як зазвичай.
Мистецтво як засіб боротьби з російськими катами
Мирні акції українців по всьому світу призвані спонукати міжнародну спільноту до більш дієвої позиції щодо захисту в’язнів. В Бухаресті та інших містах мітингуючи тримали не тільки плакати з призивами до місцевих політиків, вони своїм коштом роздрукували прапорі батальйонів, чиї бійці багато часу зазнають тортури від кровожерливих агресорів, понад два роки знаходяться в катастрофічному становищі. Друга мета «Voices of captives» – підтримка родин наших військовополонених та оборонців, які вважаються зниклими безвісти.
Мітингуюси власним коштом роздрукували прапорі батальйонів, чиї бійці багато часу зазнають тортури від кровожерливих агресорів
Учасники бухарестського перформансу зізнавалися: складно уявити, що переживають самі полонені, але і зіграти цю «роль» було важко. Фігура російського ката викликала нудотну огидність. Долі людей в військовому одягу, зі зв’язаними руками, пов’язками на очах – острах та жах.
Такі ж самі емоції супроводжували свідків акції в Констанці. Там активісти вдалися до не менш сильного візуального ефекту – мішків на головах.
Серед тих, хто вийшов на підтримку мирної події – діти, дружини, батьки полонених. Вони роками не знають, де, в якому стані, чи живи їхні рідні. Світ має зрозуміти, терорист ніколи не зупиніться. Закінчяться українці – жадібна гідра поповзе далі. Чим раніше її придавити в її лігві, тим менше лиха вона принесе народам.
В Констанці активісти вдалися до сильного візуального ефекту – мішків на головах.
Автор Наталі ШЕСТАКОВА
Світлини з Бухаресту Катерина КОШЕЄВА
Авторка відеоролику Антонина ХАЛІУРОВА
Світлини з Констанці: Богдан КОМША
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de developpement medias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
