Новий тиждень розпочався з невеликого зниження цін на нафту на тлі очікувань збільшення постачань пального з Росії. Проте різкого падіння вартості, про яке заявляв Дональд Трамп, не відбулося. Ф’ючерси на Brent подешевшали всього на $1,54 (1,47%), а американська WTI — на $1,54 (1,68%). Brent так і не впала нижче психологічної позначки у $100 за барель. Ціни на дизельне пальне знизилися більш суттєво — близько 3–5%. Світові котирування залишаються рекордно високими: тонна євродизелю (ICE gasoil) коштує $1440–$1450. Це зовсім не та вигода для споживачів, яку обіцяв Трамп, виправдовуючи угоду з Кремлем. Домовленість навряд чи принесе якісь політичні дивіденди напередодні проміжних виборів.
Економіка у паливній угоді і безпідставні сподівання на зниження цін
Для багатьох партнерів США, а також для низки американських політиків, оголошення про «енергетичну угоду» з Росією стало несподіванкою. Цей крок різко підірвав багаторічні зусилля міжнародної спільноти щодо обмеження доходів агресора, що веде війну.
Трамп пояснив укладення угоди турботою про простих американців, пообіцявши їм «ріки дешевого пального». Проте простий аналіз свідчить: вплив цього рішення на ринок пального США та світу буде мінімальним. Навіть короткочасне психологічне зниження цін наразі відбувається лише в очікуванні змін, які можуть змінити глобальну цінову ситуацію — підвищення попиту від великих гравців, природні катаклізми, нові рішення ОПЕК+ або загострення на Близькому Сході.
Росія планує негайно поставити на ринок 300 тисяч тонн дизеля, у листопаді — 500 тисяч тонн, у грудні — мільйон тонн. Водночас світове добове споживання дизпалива та газойлю сягає 29 мільйонів барелів (приблизно 4 мільйони тонн). Тож обсяг пального, який пообіцяв Кремль, становить менше половини одноденного світового попиту.
Сергій Куюн
«Заявлені обсяги постачань малі не тільки в світовому масштабі, а й для США. Місячної поставки вистачить на кілька годин споживання. Крім того, США є одним із найбільших експортерів дизелю. Тож імпортний російський продукт буде дорожчим за місцевий через витрати на фрахт», — пояснює директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Він наголошує: високою ціною загасити ціновий «пожежу» неможливо, тому фінансової вигоди для споживачів не буде.
«Економічно ці поставки не мають сенсу. Навіть за умови дисконту покупець зможе отримати прибуток лише перепродажем, але ціни падають не будуть».
Такої ж думки дотримується експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
«Жодних помітних змін цін на заправках США не очікується. Проблема не тільки у призупиненні російського експорту дизеля, а в тому, що Америка не може завершити свою авантюру в Ірані. Війна на Близькому Сході принесла Путіну $20 мільярдів доходу через підвищення глобальних цін на нафту. Тепер Трамп готовий додати до цієї суми ще більше», — коментує Рябцев.
Геннадій Рябцев
Для споживачів ситуація майже не зміниться, навіть якщо Brent опуститься нижче $100 за барель. Експерти підрахували: падіння нафтових котирувань на $10, що наразі й не відбувається, зменшить роздрібну ціну бензину та дизеля лише на 25–35 центів за галон (близько 3-4 літрів). Це приблизно 6–9 центів або 2,7–4 гривні за літр. Зниження буде відкладеним на 1–2 тижні, і навіть у цьому разі ціни можуть швидко знову зрости під впливом безпекових і спекулятивних чинників.
Про політичні дивіденди та справжніх бенефіціарів
Більшість експертів сумніваються, що Дональд Трамп отримає будь-які політичні дивіденди напередодні проміжних виборів у США від угоди з Кремлем. Фізично поставити російський дизель на американський ринок у стислий термін неможливо.
«Ця угода не матиме жодного впливу. По-перше, дизель з Росії не встигне доїхати до США до виборів, тож не допоможе навіть республіканцям. По-друге, не зрозуміло, звідки Путін візьме пальне, враховуючи санкції», — зазначає Рябцев.
Куюн вважає, що в Росії можуть знайти необхідні обсяги дизеля. Проблеми країни наразі більше стосуються бензину, не дизеля. Споживання дизпалива там порівняно невелике, тому його виробляють достатньо для внутрішніх потреб. Заборона на експорт діє до кінця жовтня і, ймовірно, мало пов’язана з угодою, бо Кремль вже готувався відновити постачання за кордон перед зимою.
«Імовірно, з 1 листопада Росія відновила б свій експорт дизеля. Тепер же це добровільне рішення «завернули» як турботу Трампа. Американські компанії тепер зможуть офіційно закуповувати російське пальне на легальних танкерах, а не лише через «тіньовий флот», — констатує директор групи «А-95».
З точки зору Кремля, справжня вигода від угоди не у прибутках від продажу дизеля. Це крок для легітимізації Росії в очах частини Заходу, політичний сигнал енергетичним покупцям і елемент багаторівневої гри. Путін уже отримав тимчасове скасування частини санкцій і дозволив перевезення нафтопродуктів на «білих» танкерах.
«Наступним кроком Росії може стати звинувачення України у руйнуванні нафтопереробних заводів, через що постачання до США не досягають обіцяних обсягів. Кремль попрохатиме тиску на Київ, щоб відновити виробництво і поставки. Потім можуть вимагати скасування санкцій на постачання обладнання для відновлення заводів», — прогнозує експерт.
Вже зараз США намагаються тиснути на українське керівництво, змушуючи відмовитися від ударів по російських НПЗ, що обіцяв Трамп. Водночас Німеччина та Велика Британія виступають проти послаблення санкцій і закликають до посилення економічного тиску на Москву.
Сподіваємося, що здоровий глузд переможе. Проте аналітики визнають: витримати тиск за три тижні до виборів у США буде непросто. Висновок очевидний: американсько-російська «дизельна» угода — це не питання економіки, а велика політика.
Раніше повідомлялося: Суд забрав у приватної фірми 3400 гектарів заповідної водойми в Білгород-Дністровському районі.
