Хто такі «спартаківці»?
Це не лише про спорт. «Спартаківці» – це німецькі революціонери початку ХХ століття, які після Першої світової намагалися влаштувати в Німеччині комуністичне повстання, наслідуючи приклад більшовицького руху. Їх очолювали Карл Лібкнехт і Роза Люксембург, засновники так званого «Союзу Спартака».
У 1919 році їхнє повстання потерпіло невдачу. Лідерів убили, а радянська пропаганда перетворила їх на культ – героїв «боротьби за справедливість». З’явилися фільми, книжки, спортивні клуби та вулиці з назвою «Спартак». Одеса також не стала винятком.
Проте за цим героїзмом ховала зручну для СРСР ідеологію. Адже навіть сама Роза Люксембург критикувала більшовиків за їхню диктатуру. Вулиця Спартаківська може говорити більше про імперську вигадку, аніж про свободу. Тож чи не дивно, що така назва залишалася в Одесі до 2024 року?
Хто така Ганна Михайленко?
На відміну від легенд, Ганна Михайленко – реальна людина. Вона народилася у 1929 році на Львівщині в селянській родині. Її родина мала землю і працювала, але після приходу радянської влади стала «ворогами народу».
Її брат Йосип був заарештований, інший – підірвав себе гранатою, аби уникнути арешту НКВС. Сестра отримала 12 років таборів за участь в УПА. Десятеро родичів Ганни пережили репресії. Вона вже з підліткового віку ховалася від обшуків, сиділа у в’язниці і жила під наглядом.
У 1951 році її село було примусово переселено, і родина опинилась в Одеській області.
Тут Ганна стала вчителькою, бібліотекаркою та вихователькою. Вона також формувала українську свідомість серед молоді.
Ви також можете дізнатися: Що приховує Пересипський район Одеси і чому з мапи зник Суворов (відео)
Правозахисний рух і переслідування
Ключовий момент – знайомство з відомою правозахисницею Ніною Строкатою. Ганна почала підтримувати політв’язнів, передаючи посилки та розповсюджуючи заборонену інформацію. За нею стежив КДБ. Її квартиру обшукували, фабрикували справи, звинувачуючи навіть у «побитті дітей». Але їй вдавалося виправдати себе.
У 1976 році Ганна виходить на мовчазний пікет біля пам’ятника Пушкіну в Одесі, її мовчання стало протестом проти репресій. Вона стала членом Української Гельсінської групи, писала тексти та допомагала іншим.
Тюрма. Психлікарня. Спротив
У 1980 році її заарештовують і пропонують покаятися, але вона була гордою і не погоджувалася. Її кинули до в’язниці, а потім підключили до каральної психіатрії.
Лікарі в Одесі підтвердили її здоров’я, але в Харкові, під тиском КДБ, їй поставили фальшивий діагноз – «шизофренія». Її відправили до спецпсихлікарні в Казані на 7 років, без вироку і без суду. Під дією препаратів, що знищували пам’ять, голос і здоров’я, Ганна навіть там продовжувала боротися, передаючи інформацію через сестру та допомагаючи іншим в’язням.
Свобода, яка не зламала
Її ім’я фігурувало в списках політичних в’язнів, а на її захист виступили 42 сенатори США. У 1987 році її звільнили, одеські лікарі офіційно скасували діагноз, а в Америці підтвердили: абсолютно здорова.
Після повернення вона знову взялася до дії. Коли в Одесі на початку 90-х намагалися відновити радянську владу, Ганна була серед тих, хто вийшов під облраду, витираючи ноги об червоний прапор і роздаючи листівки. Вона активно брала участь у роботі «Просвіти», Комітету солдатських матерів, Гельсінської спілки. Отримала державні нагороди, серед яких орден «За мужність» та орден княгині Ольги. У 2015 році Ганна Михайленко померла у вільній Одесі.
Замість німецького символу, використаного радянською владою, – справжній символ української боротьби. Без прикрас, але з усією тугою складного шляху. Дізнатися більше про біографію Ганни Михайленко та про те, як «спартаківці» стали пропагандою у Радянському Союзі, можна у нашому відео.
Читайте та дивіться також: Замість генерала Сабанєєва – філософ Савич: історія перейменування відомого одеського мосту (відео).
