У неділю, 30 листопада, мешканці Придністров’я знову «обиратимуть» депутатів так званої «верховної ради» — фактично ж цей процес контролюватимуть господарський холдинг «Шериф» разом із російськими кураторами. Сюрпризів не передбачається: довга виборча кампанія майже не дала суспільних подій і інформаційних приводів, дрібні перестановки у власній еліті навряд чи вплинуть на загострену кризу лівого берега Дністра, а єдиного опонента, який діяв поза системою, не допустили до участі. Детальніше про безальтернативний характер цих виборів — нижче.
«Хочемо чесних виборів»: виборчий фарс відбувається в умовах посиленої кризи
26 жовтня під час матчу між «Мілсамі» (Оргєєв) і «Шерифом» (Тираспіль) група людей розгорнула прапор самопроголошеного Придністров’я із написом «Хочемо чесні вибори у Придністров’ї». Це трапилося за кілька тижнів до формального голосування за склад «Верховної ради» та місцевих рад — органів, які визнані неконституційними на міжнародному рівні.
Звичайна разова ротація кадрів, що проводиться «Шерифом» раз на п’ять років, цьогоріч відбувається на фоні істотних соціально-економічних проблем. У першій половині жовтня в регіоні виникли проблеми з постачанням газу через зміну посередника в російських схемах — через це довелося економити енергоносій: забороняли продаж газу на АЗС, відключали гарячу воду у будинках та відтермінували початок опалювального сезону.
Хоча зараз постачання дещо відновили, казати про стабільність у Придністров’ї поки не випадає. Регіон залишається повністю залежним від політичних рішень Кремля, а російська допомога вже має кредитний формат — подробиці якого відомі тільки сепаратистській адміністрації.
До того ж розгортається гостра бюджетна криза: місцева влада більше не може експортувати електроенергію, вироблену на Молдавській ДРЕС, на правобережжя так само дешево, як раніше. Окрім цього, великі заводи — наприклад, Рибницький металургійний завод (ММЗ) — працюють з численними паузами та простоями. До кризи МДРЕС і ММЗ давали близько 67% промислового виробництва регіону.
Через це 2025 року виникли труднощі з виплатою зарплат працівникам бюджетної сфери: зарплати дроблять на кілька траншів, затримують або виплачують нерегулярно — стабільності немає. До 2023 року приблизно 46–48% зайнятих мешканців Придністров’я працювали в державному секторі, але його питома вага поступово зменшувалася, а приватний сектор не створив достатньої кількості альтернативних робочих місць. За даними 2021 року, близько 27,6% населення регіону жили переважно на соціальні виплати, зокрема пенсії.
Напередодні нових «виборів» місцева адміністрація перебуває в управлінській кризі. Навіть демонстративні жести лояльності до Москви навряд чи повернуть колишню стабільність у комунальній сфері, за яку багато хто колись виправдовував існування цього проекту. Хоча немає масштабних соціологічних досліджень настроїв населення, помітно, що навіть серед прибічників системи зростає невдоволення: важко захистити владу «Шерифа», коли люди бачать протягом десяти місяців перманентні збитки й втрату звичної впевненості у платіжках.
У тираспольської адміністрації залишилися насамперед ідеологічні аргументи та політична ідентичність, що формувалася трьома десятиліттями окремого існування. За спостереженнями, які не завжди можна узагальнювати на все населення, багато хто готовий критикувати місцеву владу, але продовжує підтримувати Росію — за формулою «цар хороший, бояри погані». Якщо Москва дедалі менше залучена до вирішення побутових проблем пенсіонерів і робітників тут, це поступово підриває підвалини легітимності як режиму «Шерифа», так і його кремлівських покровителів. Усвідомлення, що сепаратистська адміністрація мало робить для подолання кризи, поширюватиметься серед мешканців.
Як проходить виборча кампанія
Інтриги немає: до VIII скликання «Верховна рада» з високою ймовірністю знову увійде практично повністю у складі осіб, підконтрольних холдингу «Шериф», який підтримує партія «Оновлення». Наразі представники цієї сили займають 29 із 33 місць у так званій Верховній раді. Партію очолює Галина Антюфєєва з 2016 року, коли «Шериф» і Вадим Красносільський посилили свій вплив.
Офіційно голосування призначене на 30 листопада. Кампанія стартувала 3 вересня, але фактично пройшла без політичної конкуренції та публічних дебатів. В умовах авторитарного тиску, відсутності плюралізму і можливостей для громадського контролю місцева «політика» перетворюється на внутрішні домовленості еліт, розклеювання агітації і формальну процедуру голосування.
Позасистемного опонента — знову не допустили, вигадали для цього «заднім числом» норму в законі
Єдиним помітним критиком влади в публічній площині був 42-річний активіст із Тирасполя Микола Малишев, який висунув свою кандидатуру до так званої Верховної ради. 3 жовтня він здав підписи, але окружна виборча комісія округу №29 «Одеський» у Тирасполі відмовила йому в реєстрації — мотивуючи тим, що раніше йому вже двічі відмовляли. Формальна підстава — нова норма закону, застосована заднім числом: якщо кандидату раніше двічі відмовляли в участі, він автоматично не може балотуватися втретє.
При цьому у виборчої комісії не виникло запитань до достовірності поданих Малишевим документів, підписів та збірних листів.
«Поправку», спрямовану фактично проти однієї людини, прийняли у другому читанні без публічного обговорення і без доступного первісного тексту. «Я дивився законопроєкт — цієї норми в ньому не було. У першому читанні затверджували концепцію. Якщо в першому читанні цього немає, а потім з’являється — порушено порядок ухвалення. Ніхто, окрім депутатів, її не бачив», — каже сам Малишев.
Раніше, 26 лютого, Малишева побили скляною пляшкою у під’їзді його будинку: йому розсікли лоб, зламали ніс і нанесли множинні гематоми й порізи. Політик пов’язує напад із критикою місцевої влади.
У 2020 році Малишев уже намагався балотуватися до так званої Верховної ради, але теж отримав відмову. У 2021-му йому відмовили в реєстрації на виборах голови тираспольської адміністрації, тоді він також повідомляв про тиск на збирачів підписів.
У 2024 році суд зняв його з додаткових місцевих виборів. Малишев публічно говорив про корупційні практики при розподілі бюджету і критикував силові структури — за його словами, у відповідь на це йому неодноразово погрожували вбивством і псували майно.
За словами Малишева, напередодні виборів відбувається перестановка «системних» фігур: на зміну старим діячам, пов’язаним із холдингом «Шериф», мають прийти інші контрольовані кадри. Він закликає мешканців регіону йти на дільниці та голосувати «проти всіх».
Підсумовуючи, варто підкреслити: ці вибори, як і попередні, мають насамперед інструментальну роль — прикриття для внутрішніх пертурбацій, які координують кремлівські куратори. Поки що це не дає простим людям жодних помітних покращень і не повертає надію на краще майбутнє.
Зауважимо також, що ситуація в Придністров’ї має значення і для сусідніх регіонів, зокрема для Одеси та Одеської області, котрі відчувають економічні та безпекові наслідки близькості конфліктної зони та перетинів торгових та енергетичних зв’язків.
Так звана Верховна Рада Придністров’я
Микола Малишев після побиття
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
