Ключові моменти:
- Погодження лімітів на вилов у межах Дунайського біосферного заповідника затягується через тривалу бюрократичну процедуру.
- Якщо рибалки вийдуть у море лише наприкінці березня, вони ризикують пропустити піковий прохід оселедця.
- Під загрозою опиняється заробіток близько 400 людей у громадах Вилкове та Кілія.
Чому рибалки не можуть розпочати сезон
Фактично більшість формальностей вже пройдені: лоти на вилов були розіграні в грудні, а в січні рибалки отримали дозволи від Держрибагентства. Проте ключове питання — остаточне погодження лімітів на ділянках, що належать до Дунайського біосферного заповідника — досі не вирішене.
«Це якась катастрофа. Ми не знаємо, на які важелі натискати. Просто надсилають відписки. Просять статистику за останні десять років. Але хто її зберігає?» — каже Лариса Щьолокова.
За її словами, документи на отримання лімітів подавали ще в листопаді. У грудні їх повернули через технічну помилку в даті початку вилову — замість 1 лютого було вказано 1 березня. Після усунення цієї помилки з’явилися нові зауваження.
«У січні просять надати статистику. Потім заявляють, що нібито перевищено ліміти. Але ми рахували 80% від загального ліміту Держрибагентства. Здається, ситуація вирішена. Однак листування йде переважно через Укрпошту: листи лежать по 22 дні без реєстрації, а строк відповіді вважають від моменту реєстрації», — пояснює вона.
Отримавши погодження лімітів, рибалки ще мають дочекатися узгодження в департаменті екології Одеської обласної військової адміністрації. За словами підприємниці, там документи можуть розглядати близько місяця.
Тим часом сезон не чекає. Оселедець зазвичай інтенсивно проходить у середині березня та на початку квітня, коли температура води піднімається до приблизно шести градусів.
«Оселедець поки не пішов. Але як тільки вода прогріється до шести градусів, він може піти валом. Прохід триває приблизно половину березня і половину квітня. Потім уже по 5–7 кілограмів за тоню (тоня — професійний рибальський термін: один захід невода — закинули і витягли)», — додає Щьолокова. Вона також відзначає, що румунські колеги вже виходять на лов без перешкод.
У Вилковому до роботи готові одинадцять підприємств — це близько 150–170 човнів. Разом із Кілійською громадою йдеться про приблизно 200 човнів і до 400 людей, які чекають на початок промислу. Для багатьох із них це основний, а часто і єдиний сезонний заробіток.
«У нас іншої роботи немає. Люди чекали на очерет — очерет вилетів у трубу. Тепер чекають на оселедець. Переважно це літні люди. Є навіть подружжя, які разом виходять у човні», — розповідає вона.
Дунайська асоціація риболовецьких господарств звернулася до очільника Ізмаїльської районної військової адміністрації з проханням втрутитися в ситуацію, але відповіді поки немає.
Рибалки вже вклали гроші в човни й снасті, сплатили за ліміти, проте не можуть почати роботу. Якщо погодження затягнеться, частина сезону буде втрачена — а разом із нею і значна частина річного доходу прибережних громад.
Раніше ми розповідали про те, чому ставки перетворились на калюжі, та де на Одещині можна порибалити.
Також писали про урядову програму, яка має одночасно очистити Тилігульський лиман і збільшити виробництво вітчизняної риби пеленгасу.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
