Анатолій Полянцев — мешканець Вилкового Ізмаїльського району Одеської області, міста, де диктує свій ритм життя Дунай, а лов риби передається з покоління в покоління. Велика війна перетворила тихий плескіт хвиль на грюкоту пострілів. Від початку повномасштабного вторгнення Анатолій став на захист країни: спочатку служив у піхоті, а пізніше — у підрозділі безпілотних систем 21-ї окремої механізованої бригади. За інформацією пресслужби бригади, він здійснив геройський вчинок.
Побратими описують його як людину з незламним спокоєм і бездоганною надійністю. Саме ці якості дозволили йому виконати рятувальну операцію, за яку командування відзначило його нагородою Головнокомандувача ЗСУ — «Золотий Хрест».
Інцидент стався на Курщині. Близько другої ночі, після виснажливого дня з постачання продуктів і боєприпасів, Анатолій отримав терміновий наказ: евакуювати пораненого. У темряві та під постійною загрозою обстрілів він пробився до бійця і вивіз його в безпечне місце. Сьогодні врятований товариш уже повернувся до строю.
«Раніше війна здавалася простішою: боялися мінометів чи танків. Тепер скрізь літають FPV‑дрони», — каже Анатолій.
Незважаючи на небезпеку, він вірить, що кожен має робити свій внесок, щоб якнайшвидше покласти край цій війні. У вільний час його притягують книги та футбол, але наразі головне завдання для нього — перемога. Анатолій не забуває свої корені в Одеській області та тісний звʼязок із Одесою, якими пишається і до яких завжди повертається думками.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
