Виснаження грунту і землі виникає на полях соняшника – від чого залежить родючість, урожай

Виснаження грунту і землі виникає на полях соняшника – від чого залежить родючість, урожай

Яка рослинність в Україні є найбільш “ненажерливою”?

За даними експертів, найбільш “ненажерливою” культурою вважається соняшник.

При цьому Україна займає одну з провідних позицій у світі за експортом соняшникової олії.

“Ця рослина виводить з ґрунту значну кількість поживних речовин, зокрема азот, фосфор і калій. Крім того, у соняшника розвинена глибока коренева система, яка здатна “витягувати” вологу та мінерали з нижніх шарів ґрунту”, – підкреслила Тимочко.

Що станеться, якщо вирощувати соняшник на одній ділянці?

На думку фахівця, надто часте вирощування соняшнику на одній і тій же ділянці призводить до:

  • виснаження ґрунту;
  • втрати гумусу (органічної частини ґрунту, яка формується внаслідок розкладу рослинних і тваринних залишків та продуктів життєдіяльності організмів);
  • погіршення структури ґрунту.

“Виснажений ґрунт стає менш продуктивним. Зростає ймовірність ерозії, а також збільшується кількість бур’янів і шкідників, що змушує використовувати пестициди”, – зазначила спеціаліст.

Ситуація з вирощуванням соняшника в Україні

Тимочко зауважила, що в Україні “соняшник часто вирощується з порушенням сівозміни”.

“На одній ділянці його сіють через 2-3 роки або навіть щороку. Хоча агрономічні рекомендації радять повертати соняшник на те ж саме місце не раніше ніж через 7-8 років”, – повідомила еколог.

Вона також пояснила, що “такі дії зумовлені прагненням до швидкого прибутку”.

“Соняшникова олія є стратегічно важливим експортним товаром. Такий підхід дозволяє отримати вигоду в короткостроковій перспективі, але веде до деградації ґрунтів у довгостроковій”, – підкреслила експерт.

На завершення вона зазначила, що головна відмінність з країнами Європейського Союзу полягає в тому, що “в Україні зазвичай домінує короткострокове мислення – “вичавити з ґрунту максимум”.

“У той час як у Європі впроваджується стратегія довгострокового збереження родючості – через сівозміни, сидерати та органічне землеробство”, – підсумувала Тимочко.