Далі ми розповімо історію мешканців будинку на проспекті Шевченка, 8/8. Хрущовка постраждала від ворожої дронової атаки 17 січня поточного року. Внаслідок пошкодження тепломережі без опалення залишилися десятки будівель. Тоді фахівцям вдалося за добу повернути тепло в будинки одеситів. А сьогодні — практично через рік після «прильоту» — жителі багатоповерхівки ризикують залишитися без опалення знову. Вони звернулись по допомогу до «Одеського життя».
Коли власника немає
Після обстрілу вибиті вікна хтось із мешканців вставив власним коштом, хтось — звернувся по компенсацію до муніципалітету. За словами одного з них, суми компенсації виявилося достатньо для якісної заміни вікон, а не тільки ремонту пошкоджених.
Щоправда, відремонтувати вдалося не всі квартири. І сьогодні будинок “дивиться” на вулицю не тільки оновленими вікнами, а й встановленими замість них щитами ДСП. А ось на першому поверсі дві віконні рами досі втикані осколками скла. Саме ж приміщення, практично, відкрите для загального огляду. Все тому, що власник квартири виїхав з України ще на початку війни, залишивши свою власність без нагляду.
— Ще взимку, коли ставили вікна, ми розмовляли з майстром про те, що потрібно закрити вікна цієї квартири, — згадує мешканка будинку Лариса Трубаєва. — Він відповів: «добре», а потім у ЖКС нам сказали: “ми не маємо права відчиняти квартиру і ставити щити, бо там нікого немає. А квартира — приватна власність. Заявку ж має подати сам господар”.
І справді, згідно з Порядком подання повідомлення про пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, до Центру надання адміністративних послуг має звернутися особисто власник житла — незалежно від місця його перебування. Але господар квартири, ймовірно, про пошкодження свого майна не підозрює. А зв’язатися з ним сусіди не мають можливості.
Під загрозою — весь будинок
Тим часом через розбиті вікна до помешкання потрапляв дощ, залітав сніг. У результаті – в сусідній квартирі стіна постійна волога, з’явився грибок.
– Ми просили керівництво ЖКС «Фонтанський» забити вікна щитами із зовнішнього боку. Гаразд, у квартиру, згідно із законом, заходити не мають права, — визнає Лариса. – Але ж фасад до приватної власності не належить. Можна спокійно два щити забити — година роботи. Зараз ідуть холоди. Можуть замерзнути труби водопроводу, опалення — адже вони практично відкриті. До того ж — від вогкості, дощів може замкнути електропроводка. Тобто — є реальна небезпека пожежі. І під загрозою опиняється весь будинок. Ще одна проблема — наркомани та бомжі. Були вже спроби щось кинути у відкриті вікна, залізти туди. А якщо, не дай Боже, через них газ загориться?
Звісно, насамперед на думку спадає, що мешканці за рік могли б напружитися і самостійно закрити два розбиті вікна. Можливо, ЖКС саме цього й чекає, побоюючись мати справу з чужою приватною власністю? Але проживають у цьому будинку на сьогодні переважно пенсіонери з не дуже великими доходами. До того ж — що робити, якби покинуте приміщення з вибитими вікнами опинилося не на першому, а, приміром, на восьмому поверсі?
Коли ситуація може стати екстреною
Щоб вирішити небезпечну ситуацію, мешканці почали атакувати зверненнями всілякі установи, зобов’язані створювати комфортні умови проживання городян.
Зателефонували на «гарячі лінії» Приморської райадміністрації та міськради. Там відповіли, що проблему розглядають, а громадянам слід звернутися знов-таки до ЖКС «Фонтанський».
Звернулися. Віктор Кісе, начальник 4-ї дільниці, що обслуговує будинок на Шевченка, 8/8, на зустріч з мешканцями прибув. І вкотре повідомив, що зробити нічого не може — у приватну власність без участі господаря не полізе.
Тим часом згідно зі статтею 233 Кримінально-процесуального кодексу України, в екстрених випадках до житла або іншого приватного володіння без дозволу власника дозволено несанкціонований доступ. При цьому обов’язково мають бути об’єктивні підстави вважати, що неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам, сталися саме в цих приміщеннях. Присутніми при несанкціонованому доступі мають бути представники аварійно-ремонтної бригади, балансоутримувача — ЖКС або ОСББ, Національної поліції, сусіди — якщо йдеться про багатоквартирні будинки.
Сусіди, звісно, погодяться на це з радістю. Розбиті вікна, постійно вологі стіни, не захищені від опадів і перепадів температур комунікації таки «унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам». А ось Нацполіція і ЖКС, судячи з усього, про свої права та обов’язки не обізнані.
Про бюрократичні відписки та підготовку до опалювального сезону
Влітку за зверненням мешканців будинку приїхав депутат Петро Обухов. Зустрівся з мешканцями, зафіксував проблему. Сказав: “Не турбуйтеся, я вживу заходів”. А далі — знову тиша.
Як з’ясувалося пізніше, депутат таки звернувся із запитом до департаменту міського господарства. На що йому відповіли, що «Відповідно до інформації КП «ЖКС «Фонтанський» від 27.08.2024, у зв’язку з відсутністю власника квартири за адресою: просп. Шевченка, 8\8, кв. 1, підприємством до 15.09.2024 року заплановано виконати роботи із закриття вікон водостійкими листами ОСП».
Тим часом минув вересень, закінчився жовтень, а керівництво ЖКС так і не спромоглося знайти дві деревинно-стружкові плити, щоб закрити розбиті вікна. Навіть попри те, що саме зараз підприємство зобов’язане проводити роботи з підготовки будинку до опалювального сезону.
— Систему опалення в будинку готує до експлуатації ЖКС, — розповіли теплотехніки, які працювали неподалік. — Потім майстри абонентської служби разом із ЖКСом його перевіряють і приймають. Якщо будуть розбиті вікна — будинок не запустять. Просто закриємо засувки, поки вони вікна не закриють. А якщо весь будинок скаржитиметься на відсутність опалення — у ЖКС з’явиться велика проблема. Якщо ж тепловики і приймуть будинок із розбитими вікнами — то чому його мешканці мають платити за опалювання вулиці?
Планові перевірки готовності житлових будинків до опалювального сезону вже почалися. Тим часом ціну двох листів ДСП у ЖКС «Фонтанський», Приморській райадміністрації, департаменті міського господарства досі не склали.
— Якщо, не дай Боже, станеться аварія або пожежа, для ліквідації наслідків будуть витрачені чималі гроші з міського бюджету, — кажуть мешканці. — Можливо, краще було б на фронт їх спрямувати?
Читайте також:
