Ключові моменти:
- Дім Лібмана збудували на місці старої міської гауптвахти
- Кафе Лібмана стало одним із центрів міського життя Одеси
- У 1905 році вибухи в кафе забрали життя вісьмох людей
- Після десятиліть занепаду будинок отримав відреставрований фасад
Дім Лібмана на розі Преображенської та Садової — великий прибутковий будинок кінця ХІХ століття, зведений для родини підприємців Лібманів. У ньому поєднали комерційну активність і міське життя, а також тут відбувалися трагічні події, що відобразили загальні зміни в Одесі.
Спроєктував будинок Едуард Меснер за участі Моргуліса та Нієса. Будівлю виконали в стилі французького необароко. За понад століття споруда пережила декілька епох, занепад і реставраційні роботи. Фасад нині відновлено, але внутрішні простори залишаються проблемними.
Цей матеріал підготовлено на основі про Дім Лібмана з проєкту «Одеські історії» на YouTube. У використали архівні документи й дослідження істориків.
Що було на місці Будинку Лібмана
До появи прибуткового будинку тут стояла міська гауптвахта. Це була невелика споруда з портиком і колонами, яку одесити жартома називали «Маленьким античним храмом». Там утримували під арештом офіцерів, які провинилися. Щовечора біля гауптвахти звучала «Зоря», і люди збиралися подивитися на виступи.
У 1888 році Бернгард Лібман викупив стару гауптвахту. Її знесли, а приблизно за рік збудували новий прибутковий будинок. На зведення витратили близько 240 тисяч карбованців.
Фасад прикрасили ліпниною, завитками й медальйонами з літерою «Л». На даху встановили три жіночі скульптури — Фортуну, Цереру та Аннону. Вони символізували удачу, родючість, торгівлю та достаток.
Без участі архітекторів будинок отримав ще одну рису: навесні карнизи вкривалися тисячами шпаків. Олександр Купрін описав це явище в оповіданні «Шпаки». Після того за спорудою закріпилося прізвисько Будинок зі шпаками.
Від підмайстра до власника великого бізнесу
Історія будинку тісно пов’язана з долею його власника. Бернгард Лібман приїхав до Одеси без значного капіталу. Він почав працювати підмайстром у німецьких пекарів, братів Дур’янів, і згодом став керуючим.
Лібман орендував пекарню і виплатив 100 тисяч карбованців орендної плати. За короткий час заробив приблизно стільки ж. Ці кошти стали базою для власної справи. Після смерті Бернгарда в 1903 році бізнес продовжили сини Макс і Пауль, які масштабували кондитерську справу.
Будинок Лібмана став не лише джерелом прибутку. Він відображав ріст сімейного підприємства, що розвивалося з маленької пекарні до великого підприємства.
Читайте також: Як Балта ледь не перемогла Одесу: історія забутої економічної столиці Півдня
Кафе Лібмана стало частиною міського життя
На першому поверсі працювала знаменита кондитерська з кафе. Заклад ранніх років дивував містян електричним освітленням, тоді як більшість установ користувалася гасовими лампами.
З боку Соборної площі облаштували засклену терасу. Вона стала міською сценою: люди пили каву, спостерігали за перехожими й були самі частиною вечірнього життя площі.
Кафе відвідували комерсанти, купці, аристократи й творчі люди. Літератори писали про заклад, а його світло робило кафе помітною точкою на вечірньому пейзажі Соборної площі.
Кондитерська працювала як велике виробництво. Для пекарні привезли сучасні печі з Берліна. Асортимент включав не лише солодощі, а й спеціальний дієтичний хліб для людей із цукровим діабетом.
Вибухи 1905 року
Найстрашніша сторінка історії будинку пов’язана з подіями 1905 року. Тоді кафе сприймали як символ заможності, і воно стало мішенню радикалів.
Спочатку власникам висунули вимогу надати гроші на «бойову організацію» й закрити кафе на знак солідарності з трудящими. Лібмани відмовилися.
17 грудня 1905 року в зал кинули саморобні бомби. Почалася пожежа. Відвідувачі намагалися вибратися через розбиті вітрини. Близько двадцяти людей отримали тяжкі поранення й опіки, а вісім загинули.
Наступного дня біля зруйнованого кафе знайшли невибухнувшу бомбу. Її принесли до поліцейського відділку для складання протоколу. Один із присутніх узяв її в руки і стався новий вибух.
Так Дім Лібмана опинився в епіцентрі однієї з найтрагічніших сторінок революційної Одеси.
Читайте також: Які таємниці приховують два найвідоміші будинки Дерибасівської ()
Від прибуткового будинку до комунальних квартир
Перша світова війна змінила становище родини. Через іноземне громадянство Лібманів почали переслідувати. Їхні заклади закрили, а сім’ю внесли до списків підданих ворожих держав.
Після революції 1917 року Лібмани втратили майно. Квартири в прибутковому будинку експропріювали й перетворили на комунальні помешкання. На місці кондитерської відкрили ощадну касу.
Так будинок перейшов від приватного підприємництва до радянського міського простору. Змінилися власники, змінився і спосіб життя в будівлі.
Занепад і реставрація
Останній капітальний ремонт виконували ще в 1970-х роках. Після цього будівля довго занепадала. Тріщини й руйнації посилилися з часом.
Пожежі в сусідньому будинку Руссова ускладнили ситуацію. Під час гасіння вода підмила фундамент, у конструкціях з’явилися тріщини. Зрештою споруду визнали аварійною.
У 2018 році з фасаду впала важка ліпна деталь і травмувала перехожого. Частину декоративних елементів демонтували, побоюючись нових падінь.
У 2019 році почалася масштабна реставрація з бюджетом понад 16 мільйонів гривень. У 2020 році роботи призупинили, коли дах уже розібрали. Відновили роботи в 2022 році. Фасад пофарбували, замінили вікна, і зовнішній вигляд став ошатним.
Водночас внутрішні приміщення залишаються пошкодженими. Там збереглися зруйновані перекриття й вигорілі кімнати. Фасад у доглянутому стані не означає повного відновлення будинку.
Яку роль Будинок Лібмана відіграв в історії Одеси
Дім Лібмана не належить до найпопулярніших символів міста. Проте його історія охоплює кілька ключових періодів Одеси.
Тут з’явився великий прибутковий будинок, пов’язаний із підприємницькою династією. На першому поверсі працювало кафе, яке презентувало нові технології. Воно стало місцем зустрічі різних соціальних груп.
У 1905 році тут сталися трагічні події революційної доби. Після революції будівлю націоналізували, а квартири перетворили на комунальні житла. Пізніше будинок пережив тривалий занепад і складну реставрацію.
Отже, значення будинку лежить не в одному окремому факті. У його долі відобразилися підприємницький розквіт, технічний прогрес, революції, зміни міського устрою й сучасні зусилля збереження архітектурної спадщини.
Що ще можна дізнатися про будинок Лібмана з
Історія Дому Лібмана ширша, ніж поміститься в одну статтю. Дивіться про Дім Лібмана на YouTube, щоб отримати додаткові деталі.
У , що не увійшли до статті, згадані:
- подробиці про Макса Лібмана, його яхту та захоплення морем;
- історія 119 картин із колекції Олександра Руссова, які вдалося зберегти;
- більше деталей про перші одеські таксі та стоянку біля Дому Лібмана;
- історія телефонного зв’язку та обладнання кафе;
- додаткові архівні відомості про інтер’єри кондитерської та її роботу;
- окрема розповідь про будинки на Дерибасівській, пов’язана з цією історією;
- деталі про чотири хвилі руйнування історичної Одеси та споруди, що перетворилися на руїни;
- додаткові свідчення та матеріали дослідників, використані у .
Читайте також:
- Чому Кароліно-Бугаз має таку дивну назву: дві версії відповіді ()
- Пушкін, Ланжерон, кавун, проститутки та Утьосов: п’ять скандалів, про які гуділа вся Одеса ()
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
