Основні моменти:
- Катерининська площа в Одесі названа на честь імператриці Катерини II, яка ліквідувала Запорозьку Січ, закріпила кріпацтво і стала символом імперського минулого;
- Пам’ятник Катерині було відкрито у 1894 році, але його зняли після революції, а у 2007 році – відновили під російськими прапорами на кошти росіян, що спричинило широкий протест;
- Після початку повномасштабної агресії Росії проти України постамент демонтували у 2022 році, а вулицю й площу у 2024 році перейменували на Європейську.
Від Генуї до Європи
Перші проекти Одеси мали інші назви для Катерининської вулиці і площі – Генуезька вулиця, Єлизаветинська площа. На кінець XVIII століття тут планували збудувати церкву святої Катерини Олександрійської, але після смерті імператриці Катерини II роботи зупинилися. Церкву розібрали, і лише табличка на одному з будинків нагадує про неї.
Згодом площу назвали на честь імператриці. У різні часи тут були: сквер, хвойні дерева, перший фонтан. І назви змінювались: була і Дюківська, і вулиця Гітлера під час нацистської окупації, і Потьомкінська в радянський період. Зараз же вона Європейська.
Пам’ятник «засновникам» Одеси
У 1894 році, до століття «заснування» міста, на площі збудували монумент Катерині ІІ – разом зі скульптурами її «сподвижників»: де Рибаса, де Волана, Потьомкіна, Зубова. Це був жест, що підкреслював імперське походження Одеси.
Проте після революції 1917 року пам’ятник прибрали. На його місці з’явилося погруддя Карла Маркса, потім – різні радянські символи. У 1965 році тут встановили монумент потьомкінцям, а площу перейменували. Катерина зникла з публічного простору – на кілька десятиліть.
Повернення Катерини ІІ і громадський спротив
У 2007 році міська влада ухвалила рішення про відновлення пам’ятника засновникам міста. Це викликало хвилю обурення. Для українців Катерина ІІ – не лише «цариця», а передусім символ знищення Січі, скасування автономії та імперського порядку на півдні України.
Козацькі організації протестували, пропонуючи громадські слухання або відновлення церкви. Але міська влада настоювала на своєму – і пам’ятник відкрили. Відтоді він став осередком суспільного конфлікту.
Щоб дізнатися, хто саме наполягав на встановленні пам’ятника Катерині ІІ та звідки з’явились російські триколори під час відкриття, дивіться наше відео.
Активісти подавали петиції за демонтаж, інші – за збереження. У медіапростір вийшли й абсурдні пропозиції – обміняти пам’ятник на єнота, викраденого росіянами в Херсоні, чи встановити замість нього барну сцену. Але одне було очевидним: Одеса більше не бажала перебувати під ігою імперії.
Демонтаж і нові сенси
Після повномасштабного вторгнення Росії тема демонтажу перестала бути маргінальною. Символи «російської величі» стали сприйматися як знаки колоніального минулого. У 2022 році президент Володимир Зеленський закликав Одеську міськраду до дій. 28 грудня пам’ятник демонтували – без відкриття, вночі.
Площа миттєво набула нового сенсу. Тут почали з’являтися українські прапори, організовувалися волонтери, вшановували загиблих. Простір, очищений від імперської скульптури, став неформальним меморіалом.
Перейменування
У 2024 році площу й вулицю офіційно перейменували. Катерининська стала Європейською – з новою табличкою, відкритою 9 травня, у День Європи. Цей крок був не менш символічний, ніж установлення самого пам’ятника свого часу. Ланцюг перейменувань і демонтажів засвідчив: місто обирає свою історію, своє майбутнє й свою сторону. Постать Катерини ІІ завжди була більше, ніж просто бронзовий символ. Вона відображала, чию історію вважали головною. Тепер центр Одеси більше не перебуває під її тінню.
