Ключові моменти:
- Після розголосу посадовці переглянули договір із родиною
- Двоє дітей досі не отримують державних виплат
- Родина самотужки вирішує частину житлових питань
- Журналісти продовжують висвітлювати цю історію
Система дитячих будинків сімейного типу регулюється Сімейним кодексом України та відповідними постановами Кабінету Міністрів щодо створення й функціонування ДБСТ; фінансування здійснюється з державного бюджету. Права таких сімей включають не лише регулярні соціальні виплати, а й забезпечення житлом, транспортом та іншими необхідними гарантіями. Інформація в матеріалі зібрана на основі розмов з батьками-вихователями, коментарів представників Херсонської влади та документів, які родина отримала після евакуації.
Історія евакуйованого з Херсонщини дитячого будинку сімейного типу
Нас познайомили з родиною Юлії та Сергія, які стали батьками для шести дітей і оформили дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). Сім’я була змушена евакуюватися з Херсона через загрозу життю, але виїхати довелося без належним чином оформленого Договору про ДБСТ — документа, що визначає права й обов’язки сторін та юридично підтверджує забезпечення дітей.
Фінансування та підтримка таких родин передбачають не лише грошові виплати, а й набір пільг: забезпечення облаштованим житлом, автомобілем, присадибною ділянкою у разі потреби тощо. Проте через особливості правового режиму в районах, де тривають бої, оформлення та переведення під опіку дітей у «червоних» зонах ускладнено. У результаті вийшла парадоксальна ситуація: дітям надали сім’ю, а належних документів — не оформили.
За словами батьків, у квітні керівник Херсонської міської військової адміністрації підписав договір, хоча в документі були порушені права дітей. Служба у справах дітей вирішила, що родина не потребує ні автомобіля, ні присадибної ділянки, ні допомоги у пошуку житла. У підсумку сім’ю поставили перед фактом: запропонований посадовцями житловий варіант виявився замалий, а за оренду будинку в передмісті Одеси довелося платити власними коштами.
«Я добре пам’ятаю, як херсонська служба у справах дітей просила взяти під опіку нових діток. Вони бачили, що перші наші вихованці показали хороші результати в навчанні та захопленнях, хоч і мали проблеми зі здоров’ям та травматичний досвід життя в біологічних сім’ях, — згадує пані Юлія. — А тепер нас ніби викинули в нікуди: це не евакуація, це якесь приниження».
Що зробили херсонські чиновники
Тоді навесні зв’язатися з інспекторкою, яка мала безпосередній контакт із родиною для оформлення договору, не вдалося — вона не відповідала на дзвінки й повідомлення.
Натомість вдалося поспілкуватися з представниками обласної адміністрації та очільницею служби у справах дітей Херсонської міської ради. Посадовці пообіцяли розібратися, надати коментар і, за потреби, виправити ситуацію.
Через тиждень Юлія повідомила, що їй запропонували новий варіант договору, куди внесли всі позиції, що мають передбачатися для ДБСТ, однак з відстрочкою: виконувати ці положення обіцяють лише після припинення активних бойових дій на Херсонщині. Окрім того, чиновники знайшли донорів, які покрили кілька місяців оренди для родини на новому місці.
Які питання родини досі не вирішені
Мама ДБСТ, Юлія, розповіла, що змінилася не вся ситуація й лишилося кілька невирішених пунктів:
«Тоді, у квітні, дзвінки журналістів до Херсона прискорили оформлення договору, але наше ДБСТ досі ніби десь між Херсоном і новим місцем проживання. Хоча договір є, він не виконується повністю. Наприклад, наша донька, якій виповнилося 18 років (вона саме складає вступні іспити до інституту), не отримує виплат. До того ж Херсон долучив до нас на тимчасове проживання 17-річного хлопця, і він теж без виплат. Зараз у ДБСТ офіційно внесено 5 дітей, а виплати ми отримуємо лише на трьох».
На допомогу родині долучилися журналісти та волонтери, які сприяють у вирішенні бюрократичних перепон і намагаються позначити проблему відповідним службам.
Одесо, подаруймо дітям свято?
Це тепла родина з чудовими дітьми — дітьми, які найбільше постраждали від війни. Попри важкі переживання раннього дитинства, окупацію, вибухи та удари дронів, вони зберігають інтерес до життя, тягу до знань і любов до ігор.
Не всі зараз мають змогу допомогти фінансово, але можна запропонувати прогулянки, екскурсії чи інші розваги. Контакти батьків дитячого будинку сімейного типу можна отримати через місцеві волонтерські організації або благодійні ініціативи. Долучайтеся!
Читайте також:
- Замість дитсадка — прихисток для переселенців: як на Одещині дали людям новий дім
- «Будинок розбомбили, дітей поруч немає»: як живуть літні переселенці на Одещині
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
