Причини забування у людини
В умовах сучасного світу, коли нас щомиті переповнює величезний потік інформації – з гаджетів, телевізорів, комп’ютерних екранів та повсякденного оточення – можна відчути, що наш мозок не здатен вмістити стільки даних.
За даними досліджень, середньостатистична особа щоденно “обробляє” близько 34 гігабайт інформації, що приблизно еквівалентно 11,8 години споживання контенту.
Цей обсяг справді вражає, і є абсолютно нормальною реакцією, що більшість отриманої інформації забувається. Це не є недоліком, а скоріше важливим механізмом, що допомагає уникати перевантаження свідомості.
“Є поширене неправильне враження, що мозок здатний вбирати абсолютно все навколо. Насправді ж, він функціонує за принципом економії: зберігати якомога менше даних, отримуючи максимум користі з них”, – зазначає доктор Чаран Ранганатх, професор психології та неврології, керівник Лабораторії динамічної пам’яті в Каліфорнійському університеті.
Він підкреслює, що наука про пам’ять не зосереджена на забутті всього, а скоріше на тому, як оптимально вибудовувати механізми запам’ятовування важливої інформації.
Отже, якщо ми не призначені для запам’ятовування абсолютно всього, які ж методи допоможуть зберігати важливу інформацію?
Доктор Ранганатх радить запам’ятовувати не більше, а якісніше – концентруючись на справді суттєвих для вас речах. Серед стратегій, він пропонує використовувати метод MEDIC для покращення якості запам’ятовування.
M – Meaning (Значення)
Цей метод особливо корисний для запам’ятовування імен та назв. Основна ідея полягає в тому, щоб зв’язати слово, яке прагнете запам’ятати, із знайомим терміном, ґрунтуючись на власних асоціаціях.
Наприклад, дослідник згадує, що його ім’я Чаран (Charan) може асоціюватись із Хароном (Charon), героєм грецької міфології. Чим сильніша та оригінальніша асоціація, тим краще інформація фіксується у пам’яті.
E – Error (Помилка)
“Помилки — це нормально”, – підкреслює науковець.
Розуміння помилок значно покращує запам’ятовування правильних відповідей. Наприклад, перш ніж звернутись до словника для перевірки значення незнайомого слова, спробуйте самому відгадати його значення, після чого звірте з визначенням.
Навчання на помилках налаштовує пам’ять значно ефективніше, ніж бездумне запам’ятовування. Це сприяє формуванню стійкіших нейронних зв’язків.
D – Distinctiveness (Виразність)
Наприклад, яскраво-рожевий стікер на безладному столі легко знайти, ніж білий листок. Тож, щоб покращити пам’ять, слід “виділити” інформацію, яку потрібно запам’ятати.
Спробуйте звернути на увагу хоча б на один незвичний елемент. Наприклад, коли залишаєте ключі вдома, зосередьтеся на звуці, з яким поклали їх на поверхню, або на об’єкті поблизу. Це допоможе краще зафіксувати спогад про ключі.
I – Importance (Важливість)
Перед вивченням важливо зрозуміти, чому це важливо.
“Ми зберігаємо спогади про ті події, що мають значення з біологічної точки зору. Коли переживаємо значущі моменти, вивільняються нейромедіатори, такі як дофамін, норадреналін або серотонін, які сприяють пластичності пам’яті”, – пояснює доктор Ранганатх.
Ці нейромедіатори допомагають краще закріпити спогади у вашій пам’яті.
Також виявлено, що допитливість позитивно впливає на пам’ять. Тому перед навчанням, зацікавтесь темою.
Можливо, ви колись зауважували, як аромат парфумів, які ви використовували роки тому, може “перенести” вас в той час? Органи чуття допомагають активізувати пам’ять. Використовуйте це, коли необхідно закріпити важливу інформацію.
“Якщо намагаєтеся згадати подію, уявіть себе в часі і місці цієї події: що ви відчували, про що думали, якими були звуки та краєвиди того моменту. Це дозволить пам’яті згадати безліч деталей”, – радить науковець.
Додаткові рекомендації для покращення пам’яті:
Використовуйте різноманітні канали сприйняття. Чим більше органів чуття ви задієте під час вивчення, тим кращим буде результат у пам’яті. Читання, слухання, говоріння, писання, малювання – все це стимулює запам’ятовування.
Наприклад, при вивченні нової мови не просто читайте слова, а проговорюйте їх, слухайте аудіозаписи, дивіться відео та намагайтеся писати короткі речення. Це допоможе сформувати стабільні нейронні зв’язки.
Повторюйте з інтервалами. Багато досліджень вказують на те, що інтервальне повторення є значно ефективнішим за багаторазове повторення протягом короткого часу.
І замість того, щоб запам’ятовувати все одразу, повертайтеся до інформації через певні інтервали – через годину, день, тиждень.
Такий підхід дозволяє перемістити дані з короткочасної пам’яті у довготривалу. Користуйтесь картками або спеціальними додатками для інтервального повторення.
Використовуйте мнемонічні прийоми. Мнемоніка – це мистецтво запам’ятовування за допомогою асоціацій. Це можуть бути акроніми, римовані фрази, візуалізації або “палаци пам’яті” (метод локусів).
Наприклад, щоб запам’ятати певну послідовність, можна створити смішну фразу, де перші літери слів відповідають першій літері або елементу, що його потрібно запам’ятати. Чим оригінальнішою буде асоціація, тим краще.
Звертайте увагу на сон і фізичну активність. Якість сну безпосередньо впливає на здатність мозку консолідувати спогади. Під час глибокого сну відбувається “сортування” та “архівація” отриманої за день інформації.
Недостатній сон може суттєво вплинути на пам’ять. А регулярні фізичні вправи покращують кровообіг у мозку, що сприяє його кращій функціональності та пам’яті. Здоровий спосіб життя – основа для здорової пам’яті.
Пам’ять – це не статичний процес, а динамічна система. Вона безперервно адаптується, фільтрує і відсіює непотрібну інформацію, щоб ми могли ефективно функціонувати у світі, наповненому даними.
Забуття – це природна частина цього механізму. Опанувавши метод MEDIC та ці прості стратегії, ви зможете не лише краще запам’ятовувати важливу інформацію, але й зменшити стрес від постійного “інформаційного перевантаження”.
