Які бувають підстави для звільнення
Відповідно до ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
- прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
- нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
- призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду;
- встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування
- вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст 49-2, про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Як поновитися на роботі, якщо звільнення було незаконним
Отже, якщо Вас звільнили. Підстава звільнення – повинна бути зазначена в наказі. І Ви маєте право оскаржити наказ, вимагати його скасування в судовому порядку та вимагати поновлення на роботі.
Які документи потрібно до суду (в копіях):
- диплом (за наявності);
- наказ про прийняття на роботу;
- наказ про припинення трудового договору;
- довідка про середню заробітну плату;
- копія трудової книжки;
- довідка про склад сім’ї;
- наказ про скорочення штату;
- наказ про звільнення;
- інші документи.
Відповідно до пп.1 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (редакція від 18.10.2023, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Якщо скороченню підлягає лише Ваша посада і якщо це було нічим не обумовлено, таке скорочення незаконне.
Як скласти позовну заяву і отримати зарплатню
В позовній заяві вкажіть, чи було вказане звільнення за згодою профкому, чи пропонували Вам інші посади, наявні на підприємстві, які є переваги залишення Вас на роботі.
При цьому, якщо Ви жінка, Вам не може бути запропоновано роботи, які передбачені Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.1993 року № 256, де було затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування жінок.
Відповідно до норм ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Середній заробіток під часу вимушеного прогулу буде рахуватися з дня Вашого звільнення.
Таким чином, подаючи до суду позовну заяву, Ви можете просити суд ухвалити рішення щодо виплати роботодавцем середнього заробітку по день рішення суду, а також зобов’язати роботодавця внести зміни до Вашої особової картки та трудової книжки скасувавши попередні записи щодо звільнення.
За Вашим бажанням Ви можете вимагати грошової компенсації моральної шкоди від Вашого роботодавця, але розрахунок повинен бути обґрунтованим.
Якщо Вас звільняють за ч.1 ст.40 КЗпП, а при цьому не було перепрофілювання підприємства, не відбулося зменшення обсягів виробництва тощо, обов’язково вкажіть про це в позовній заяві.
Позовна заява пишеться довільно, але повинні бути чітко викладені усі факти, які мали місце, правдиво вказані усі обставини Вашого звільнення, описані ті документи, які Ви подаєте до позовної заяви.
Якщо Ви не можете надати певні документи, а вони в роботодавця, можете подати клопотання витребувати ці документи в судовому порядку.
