Голос потребує захисту. Бо сучасний світ несе багато загроз щодо стану людського голосу. Хвороби, операції, стреси, перевтома, – все це позначається на силі та тембрі голосу, може навіть позбавити людину спроможності говорити. Тому ще у 1999 році Бразильське товариство ларингологів та голосу запропонувало започаткувати 16 квітня День голосу. А вже з 2002 року цей день став Всесвітнім. Його головна мета – збереження голосового феномену, запобігання проблемам з голосом та навчання людей профілактиці голосових ускладнень.
Доля не обирає випадково
Випускниця Одеського медуніверситету Ірина Добронравова гадала, що буде отоларингологом – лікарем, до якого звертаються з проблемами вуха, горла та носа. Але доля вирішила дещо інакше. В поліклініці Одеської міської лікарні №11 звільнилось місце фоніатра, і її, молодого фахівця, добровільно-примусово, направили до Києва, на курси фоніатрів та фонопедів.
Пані Ірина відверто каже, що не мала чіткого уявлення про ці професії. І лише на курсах дізналась, що фоніатр – це ЛОР-лікар, який займається відновленням голосу і поліпшенням його характеристик. Він з’ясовує, з чим пов’язані порушення голосоутворення, а потім призначає лікувальні та реабілітаційні заходи. А фонопед – це педагог, який займається різними порушеннями голосу і мови. Говорячи просто, він «ставить голос» і допомагає відновити його. Так фоніатрія та фонопедія стали найцікавішими напрямками роботи Ірини Добронравової впродовж більше ніж тридцяти років.
Під що маскуються стрес та перенавантаження?
Під час війни люди існують за умов хронічного стресу. Оскільки стан голосу напряму залежить від стану центральної нервової системи, кількість голосових розладів на тлі погіршення психоемоційного стану людей значно зросла, як і випадків повної втрати голосу чи зникнення його в момент сильного хвилювання. Зокрема, такі явища стали частіше зустрічатись і серед педагогів, які постійно стикаються з голосовим перенавантаженням.
– В понеділок педагоги приходить до школи і починають працювати, – розповідає Ірина Добронравова. – Десь у четвер-пʼятницю вони вже відчувають, що голос підсів, зʼявився біль у горлі. Але вчителі все це списують на нежить, гострі респіраторні інфекції, якими інфікувалися під час спілкування з учнями. Тому у вихідні активно лікуються: полощуть горло, розсмоктують льодяники від нежитю, а найголовніше – мовчать. Стан до понеділка покращується, але в середині тижня все повторюється.
На жаль, педагогів не вчать правильно говорити, не ставлять їм голос. Тому більшість і має суттєві голосові проблеми – форсований голос, біль у гортані, постійний кашель (звʼязки не змикаються, відбувається постійне пересихання слизової гортані).
– Позбавитись цих проблем самотужки практично неможливо. Потрібне специфічне лікування – вітаміни, біогенні та стимулюючі препарати, комплекс вправ, що допомагає відновити тонус голосових звʼязок, та формування правильного механізму голосоутворення. Найскладніше під час лікування (протягом 2-3 тижнів) – це дотримання суворого голосового спокою. Бо якщо цього не робити, до мозку постійно будуть йти сигнали про неправильний механізм виникнення голосу. Собі треба дати час на формування правильного механізму голосоутворення, на відновлення тонусу голосових звʼязок і закріплення цих нових навиків.
Зоя Зайцева, директорка НРЦ «Відкриваємо світ», потрапила до Добронравової після декількох місяців існування проблем із голосом – було важко говорити, діставав кашель. Що робити, жінка, яка працює у закладі для особливих дітей, не знала.
– Я лише почала лікування у фоніатра, хоча раніше про існування такої лікарської професії не знала, – каже Зоя Зайцева. – Так буває: все життя мешкаю в Одесі, маю 44 роки педстажу, а хто може допомогти втомленому голосу вчителя, не знала. Вже бачу позитивні зрушення – зникає кашель, голос стає сильнішим. На наступній педагогічній раді розповім співробітникам центру про існування такого фахівця, бо проблеми, аналогічні моїм, мають також інші колеги.
Головний електрик одного з медичних закладів Одеси Валерій Кудименко одного разу привів онуку до хору Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря. Привів онуку, а співати в хорі залишились разом. Напередодні Різдва багато співали, і голос трішки не витримав. Довелось пану Валерію звернутись до фоніатра.
– Ірина Володимирівна довго робила діагностику на різних приладах, – каже Валерій Кудименко. – Потім призначила лікування, комплекс вправ. Почав відновлюватись, тож знову матиму можливість співати в хорі. Ми з онукою без цього вже не можемо.
Операції – то не вирок
Дуже часто після видалення пухлин на голосових звʼязках, повного чи часткового видалення щитовидної залози, видалення гортані люди страждають від втрати голосу. Зарадити цьому спроможні лише фонопеди та фоніатри. Існують спеціальні техніки, які дозволяють частково чи навіть повністю відновити голос. Навіть за умови повного видалення гортані можна напрацювати стравохідний голос. І людина не перетвориться на інваліда, а буде спроможна спілкуватись, працювати і відчувати себе досить впевнено.
Не є вироком також парез гортані. Спеціальні техніки дозволяють відновити її рухливість і повернути людині голос.
Так, Катерина Сорокіна в лютому перенесла операцію з встановлення імпланту в шийний відділ хребта. Після хірургічного втручання втратила голос. Нейрохірурги порадили звернутись до Добронравової, і з нею Катерина відновила голос.
– Я педагог за фахом, – каже Катерина. – Навантаження на голос великі. Голос просідав. Користувалась імпортними шипучими таблетками, які покращували стан. Але тепер розумію: проблему вони не вирішували, а лише маскували. І лише після операції на хребті, коли зник голос і я почала спілкуватись з Іриною Володимирівною, дізналась, що треба вчитись правильно говорити. Нас ніхто цьому не вчить. Тому люди голосових професій і мають так багато проблем із голосом.
У практиці Ірини Добронравової був унікальний випадок, коли вдалося відновити голос молодій жінці з двостороннім парезом гортані після операції на щитовидній залозі. Одна частина гортані в неї почала рухатись ще під час перебування у стаціонарі, друга частина – невдовзі після виписки, бо вдома жінка наполеглива продовжувала робити необхідні вправи та приймати призначені ліки.
Мутація голосу – це серйозно
Вважається, що мутація голосу – то проблема виключно хлопчаків, тому що в них зміни голосу більш значні – голос може змінитись на 6-7 тонів. В дівчаток мутаційні зміни відбуваються десь на 2-3 тони, не більше.
– В період мутації сильно росте гортань, ростуть голосові звʼязки, забезпечення судин кровʼю є недостатнім, – продовжує Ірина Добронравова. – Неможливо визначити, яким буде діапазон голосу. В цей період стрімкого росту не можна займатись вокалом. Від перенавантаження у звʼязках виникають невеликі крововиливи, які потім перетворюються на рубці чи кісти. Вони руйнують мʼязи голосових звʼязок. І якщо не поводитись під час мутації правильно, потім може не бути співочого голосу, а залишиться лише розмовний. В мене такі випадки були. До мутації люди мали гарні голоси, продовжували виступати під час мутацій, і потім голос відновити вже не вдалось.
Професія, якої не існує
На жаль, в межах реформи системи охорони здоровʼя професія фоніатра зникла з переліку медичних спеціальностей. Рішення спірне, незрозуміле, бо лікування голосових розладів потребують педагоги, співаки, телеведучі, люди, на яких негативно впливають стреси, операції, інфекційні хвороби. Хто допомагатиме їм у майбутньому? Питання поки що залишається без відповіді. Бо, як свідчить досвід Ірини Добронравової, лікар, який є лише отоларингологом, голосові розлади вилікувати не зможе.
