Як спілкуватися з батьками дитини з інвалідністю: українцям дали поради

Як спілкуватися з батьками дитини з інвалідністю: українцям дали поради

У міністерстві радять замінити такі фрази:

Неправильно Правильно
Вам, напевно, так складно з вашою дитиною. Мені, як мамі, теж іноді буває непросто з дитиною
Мда, не пощастило вам… Скільки років вашій дитині? Як його / її звати? Любить гуляти на свіжому повітрі?
Така вже ваша доля… Гадаю, всі діти різні. Часто вони завдають чимало клопоту, тож нам, батькам, треба мати гарну витримку, щоби батьківство не стало тягарем.
У вас сонячна дитина/дитина дощу? Чим дитині подобається займатися?
Ця хвороба не заразна? Як лікується? Ви чудово справляєтеся з дитиною. Хотів/-ла запитати вашої поради як мама у мами (тато у тата)…
Так він/вона у вас нормальний (-а) чи…? Можу чимось вам допомогти?

У МВС закликають пам’ятати, що у дитини на майданчику можуть бути деякі порушення розвитку чи функціонування, тому:

  • не поспішайте критикувати поведінку дитини та робити зауваження батькам;
  • не ставте дитині діагноз;
  • утримайтеся від порад, якщо не просять;
  • не пропонуйте “вилікувати дитину”, дати якісь ліки або контакти фахівця-чудотворця.

Міністерство нагадує, що діти з інвалідністю – такі самі діти, а їхні батьки – такі самі батьки. Співробітники дали поради зі спілкування:

  • підбирайте слова, будьте ввічливими;
  • якщо вас щось цікавить, поясніть, чому про це хочете спитати;
  • насамперед цікавтеся внутрішнім станом людини чи дитини, а вже після – рештою;
  • уникайте стереотипів;
  • використовуйте у спілкуванні лише етичну термінологію (дитина з синдромом Дауна, дитина з порушенням слуху, дівчинка на колісному кріслі, дитина з інвалідністю та інше).

Джерело