Ключові моменти:
- Новодолинське заснували німецькі колоністи у 1906 році.
- Село прийняло мешканців кількох сусідніх сіл, що зникли.
- Жителі власноруч будують спортзал, криницю та облаштовують село.
- У Новодолинському є безкоштовний відкритий літній басейн.
Журналістка Юлія Валієва побачила село, яке існує завдяки наполегливості його мешканців.
Тут люди об’єднуються, щоб зводити храм і спортзал, облаштувати парк і відновити криниці.
Вони навіть перетворили паркан навколо стадіону на 300-метрову вишиванку.
Ми поспілкувалися з місцевими й з’ясували, як Новодолинське опинилося «спадкоємцем» сусідніх сіл, що спорожніли.
Помилка на сімдесят років
Новодолинське — центр старостату, до якого входять Підгірне, Олексіївка, Булатівка, Новоукраїнка та Плачинда.
Село лежить за тридцять кілометрів від Буджака і зростало завдяки міграції мешканців із навколишніх поселень.
Довгий час місцеві вважали, що село народилося в 1834 році. У 2019 році громада навіть святкувала 185-річчя.
Після приїзду делегації нащадків німецьких колоністів з’явився документ, який переписав історію. Це була купча на дві тисячі десятин землі саме на тій території, де нині розташоване село.
З документа стало ясно: у 1906 році десять родин німців з Тарутина придбали цю землю для господарської діяльності.
Вони оселилися тут, звели будинки і поділили ділянки по 25 соток кожна родина.
Через зв’язок із Тарутиним село назвали Новотарутиним. Отже, воно виявилося молодшим на 72 роки — цьогоріч йому виповнюється 120 років.
Назву Новодолинське село отримало під час декомунізаційних змін 2024 року.
У Буджацькій громаді село іноді називають Кантемір — за іменем річки, що протікала посеред населеного пункту.
Останніми роками річка пересохла. До масового переселення німців у 1940 році колоністи встигли побудувати католицьку церкву, школу, млин, олійницю і майстерні.
Села, що стали привидами
Після Другої світової війни тут створили колгосп «Дружба», який працює й досі.
За часи колгоспу в Новодолинському з’явилися клуб, школа, пекарня, стадіон і дитсадок.
Саме розвиток села спонукав мешканців із Зеленай Долини, Булатівки, Плачинди й Олексіївки переїжджати сюди.
Зелена Долина зникла з мапи. Плачинда стала безлюдним поселенням. У Булатівці нині живе лише один старенький.
В Олексіївці залишилися лише батько зі сином, Степан і Петро Марашлеці.
Багато молдаван переїхало сюди з Фрумушики. Це село теж зникло з карти, натомість там збудували туристично-етнографічний комплекс.
Новоукраїнка ще тримається, але в ній мешкає не більше двадцяти людей. Отже, Новодолинське зростало завдяки селам-привидам.
«Не чекаємо, коли влада вирішить проблеми»
Понад п’ятнадцять років старостою села працює Юрій Бакарогло.
— Люди у нас працьовиті і ініціативні, вони не чекають, поки хтось вирішить проблему, — каже Юрій.
Десять років тому мешканці вирішили збудувати храм. Вони створили ініціативну групу, зібрали кошти, знайшли інвесторів та почали будівництво.
Сьогодні на пагорбі височіє храм на честь Георгія Переможця.
Кілька років тому встановили дзвіницю з фамільними дзвонами і вигравіруваними прізвищами жертвувальників.
Зараз у храмі тривають внутрішні роботи. Громада збирає кошти на іконостас.
— До війни ми збудували мости, проклали дорогу до цвинтаря, облаштували парк і майданчики, — розповідає староста.
Вони обладнали стадіон тренажерами і нині самостійно зводять у школі спортзал з тренажерною залою.
Між Новодолинським і Підгірним було джерело, що пересохло. Люди бідкалися через відсутність води для худоби.
Працівники комунгоспу вишукали природні джерела. На одному з них громада збудувала криницю, купивши бетонні кільця та зібравши кошти.
Голова громади пообіцяв будматеріали для облаштування зони відпочинку біля криниці.
На території старостату щоліта працює наметовий табір «Скінія». Новодолинці обладнали місце для відпочинку та дозвілля.
Єдине село з власним басейном
Новодолинське — єдине село в колишньому Тарутинському районі з відкритим літнім басейном.
У будівництві й обслуговуванні басейну взяло участь комунальне підприємство «Господар», яке обслуговує тринадцять сіл.
Керівник комунгоспу Віталій Беженар розповідає, що минулого року на свердловині встановили сонячні панелі.
Кожного року комунальники висаджують двісті дерев і багато квітів.
Вони налагодили вивіз сміття, допомагають заготовляти сіно, і недавно встановили альтанки в парку.
За словами Віталія, комунальному підприємству бракує робочих рук, попри те, що зроблено багато.
Створили 300-метрову вишиванку
Приблизно десять років тому навколо стадіону звели кам’яний паркан. Після фарбування мешканці вирішили розмалювати його в орнаменти вишиванки.
Педагоги вирізали трафарети, діти й дорослі розмалювали паркан. Так з’явилася трьохсотметрова вишиванка.
Після цього День вишиванки став головним святом села — з парадом, змаганнями, концертом і національною кухнею.
— Ми святкуємо українські, болгарські й молдавські свята, — каже директорка клубу Парасковія Жигун.
Вони проводять патріотичні заходи й благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ.
Одного літа провели ярмарок для бригади, де служить Олександр Погонець. Він вручив громаді подяку за допомогу.
Крім того, клуб вітає стареньких з ювілеями. Староста приходить із подарунками та квітами.
Привітали подругу і стали колективом
У селі працює вокальний колектив, що з’явився випадково. Жінки зібралися, щоб привітати подругу співом.
Пісня так сподобалася, що колектив почав виступати на концертах, і з часом став постійним ансамблем.
Так народилась «Кантемірочка». Цього року колектив відзначив десятиріччя.
Учасниці — жінки «сорок плюс» різних професій: вчительки, кухарки, працівниці культури та сільгосппідприємства.
До них приєдналися двоє чоловіків — Михайло Жуковський і Максим Димітрічак.
Ансамбль виконує народні пісні українською, болгарською, молдавською та гагаузькою мовами.
Троє першачків із чотирьох сіл
Цього року в гімназії навчаються 86 учнів. У перший клас пішло лише троє першачків.
До школи ходять діти з Вознесенівки, Червоного, Підгірного і Новодолинського.
Гімназія має укриття, генератори й усе необхідне для безпеки. Торік відкрили клас безпеки.
На будівлі школи встановили чотири меморіальні дошки загиблим захисникам — випускникам гімназії.
— Наш Ілля Ротар переміг в обласних змаганнях з легкої атлетики, — розповідає виконуюча обов’язки директорки Вікторія Мотол.
Співачка Софія Бордан також здобула перемогу в обласному конкурсі «Барви Одещини». Діти тут талановиті.
Більшість випускників дев’ятого класу пішли вчитися до Євгенівського ліцею. Батьки бояться відпускати дітей через обстріли.
Є надія
У ФАПі села триває косметичний ремонт. Роботу виконує медсестра Наталія Янчева разом із чоловіком.
— Центр первинної медицини надала фарбу й усе необхідне, — каже Наталія.
ФАП має процедурну, оглядову, невелику аптеку та обладнання для надання першої медичної допомоги.
Двічі на тиждень тут приймає сімейний лікар Олександр Козаченко.
— Цей рік у нас врожайний, — ділиться Наталія. — Народилися чотири малюки, і дві родини повернулися до села з дітьми до року.
Довідка
- У Новодолинському мешкає близько 600 осіб.
- За національним складом тут переважають українці, також є болгари, молдавани і гагаузи.
- У селі працюють старостат, сільгосппідприємство, ФАП, клуб, гімназія, дитсадок, п’ять крамниць, п’ять дитячих майданчиків, хлібопекарня, млин і олійниця.
- До села курсують рейсові автобуси в Бессарабське та Одесу.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
