Різдвяні обряди півдня Одещини рідко потрапляють у загальноукраїнську панораму. Саме тут зберігся культурний пласт, який формувався століттями на стику різних народів та кордонів. Новосільське — одне з небагатьох сіл, де традиції живуть не на фестивальній сцені, а є невід’ємною частиною повсякденного життя громади.
Цінність місцевого різдвяного обряду полягає в його безперервності. Ролі Мошу й Баб, маски, танці та поєдинки тринта відтворюються щороку, дотримуючись неписаних правил, що передаються всередині спільноти. Через це дійство в Новосільському — не реконструкція, а жива культурна практика.
Незвичні традиції святкування Різдва на півдні Одещини
Юнаки з «болгарської» частини села ходили колядувати на «молдавську» територію, і навпаки. На кожному подвір’ї колядників пригощали калачами.

Рано вранці учасники обряду збиралися в центрі села. Головні дійові особи — Мошу (від молдавського слова, що означає «дід») і їхні Баби — урочисто прибували на підводах, запряжених кіньми.

На перехресті розводили велике багаття, навколо якого гуртувалася хореографічна група — хора.

Музичний супровід забезпечували гармошки та барабани.

У центрі кола танцювали двоє Мошу з своїми Бабами. Мошу були в масках зі шкур тварин, прикрашених яскравими стрічками. Ролі Баб, які теж виконували юнаки, цілеспрямовано зображували блюзнірські й вульгарні манери.

Питання походження масок Мошу вивчав краєзнавець Валерій Кожокару, який дійшов висновку, що корені цього обряду сягають часу даків, які населяли узбережжя Дунаю. Схожі маски й досі можна побачити в румунських селах на протилежному березі Дунаю.

Кульмінацією обряду в Новосільському є національна боротьба тринта. Спочатку на килим виходять юнаки, що грають роль Баб, а потім відбувається поєдинок Мошу.

Переможець змагання отримує приз — живого баранчика.
Цікаво, що до останнього моменту колядники ретельно приховують, кого обрали для ролі Мошу. Це робиться, щоби протилежна команда не змогла підготувати сильнішого або спритнішого суперника.
«Ми щиро вдячні молоді Новосільського за те, що шанують звичаї предків і щороку святкують Різдво так, як робили їхні діди та прадіди», — зазначив голова Ренійського молдавського національно-культурного товариства «Ізвор» Валерій Бабере.
Читайте також:
- В село Новосільське на Одещині їдуть вантажівки з усієї країни: що його вирізняє від інших
- Між двома селами Бессарабії точиться кулінарна війна за ідеальний рецепт Гезлємя
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

