У Київському районі Одеси провулок Гаршина влітку 2024 року перейменували на провулок Соні Делоне.
Ключові моменти:
- Вулиця Гаршина влітку 2024 року отримала ім’я художниці Соні Делоне.
- Гаршин народився на Донеччині й деякий час жив в Одесі.
- Делоне народилася в Одесі, але світову славу здобула вже в Парижі.
- Її ім’я сьогодні пов’язує Одесу з європейським авангардом і високою модою.
У мікрорайоні Другий Фонтан — Чубаївка змінили топонім. Раніше це був провулок Гаршина. Тепер на карті — провулок Соні Делоне. Перейменування відбулося в межах кампанії з деколонізації і дерусифікації назв.
Хто такий Всеволод Гаршин
Ця назва колись віддавала шану російському письменнику Всеволоду Гаршину. Він жив у другій половині ХІХ століття і помер у 1888 році. Гаршин відомий, перш за все, казкою «Жаба-мандрівниця». Утім для широкої публіки він не набув такого ж статусу, як класики того часу.
Минулого століття його ім’я згадували скромно. На поштовій марці 1955 року підписували просто «російський письменник». Натомість казка «Жаба-мандрівниця», написана 1887 року, мала масові перевидання й стала дуже популярною.
Її неодноразово екранізували в анімації. Фраза «жаба-мандрівниця» навіть перетворилася на іронічний штамп про невдалих мандрівників.
Гаршин народився на Донеччині, у Бахмутському повіті. Походив із дворянського роду, який, за переказами, мав тюркоке коріння. Мати мала великй вплив на його виховання, але згодом покинула сім’ю.
У дитинстві хлопчика «ділили» батьки, і він часто змінював місця проживання. У п’ять років жив в Одесі. Сімейна напруга вплинула на його здоров’я. Він ріс нервовим і вразливим, а згодом страждав від психічних розладів.
Літературний дебют Гаршина відбувся 1877 року з оповіданням «Чотири дні». Воно принесло йому першу популярність. Переклади з’явилися вже за життя автора.
Від 1884 року у письменника почалися рецидиви хвороби. Напади посилювалися навесні й тривали довше щороку. У березні 1888-го він вийшов з квартири після довгої безсонної ночі й стрибнув у сходовий проліт. Антон Чехов присвятив йому оповідання «Напад».
Від Одеси до Парижа: як Соня Делоне стала постаттю авангарду
Соня Делоне — справжнє ім’я Сара Штерн — народилася в Одесі 1885 року. Утім її ім’я часто плутають із місцевими легендами. Вона ж прославилася як художниця, прихильниця абстракції і популяризаторка сучасного мистецтва.
Батько Сари навчався в одеському Єврейському ремісничому училищі товариства «Труд». На вулицях міста досі трапляються чавунні кришки з маркуванням цієї установи. Через фінансові труднощі дівчину віддали на виховання дядькові-адвокату в Санкт-Петербург.
Вона взяла прізвище Терк, багато подорожувала Європою з родиною дядька, відвідувала музеї. Учитель малювання помітив її талант і порадив продовжити навчання. У 18 років вона вступила до Академії мистецтв у Карлсруе.
У 1905 році Сара переїхала до Парижа. Там 1909-го познайомилася з Робером Делоне. Через рік розлучилася з першим чоловіком і вийшла заміж за Робера. Після 1911 року її мистецтво змістилося до геометрії й абстракції.
Делоне працювала в жанрах ар-деко, створювала дизайн тканин, сценографію, театральні костюми й кераміку. Вона експериментувала з формою і кольором, і це знайшло відгук у моді й дизайні.
У 1920 році в Парижі вона відкрила ательє. Незабаром Делоне вплинула на високу моду. Її роботи потрапили на обкладинку британського Vogue у 1925 році. Це означало визнання на найвищому рівні.
Вона викладала в Сорбонні і брала участь в оформленні Паризької Всесвітньої виставки 1937 року. Разом із чоловіком вони створили панно площею 235 м². У 1975 році Делоне стала офіцером ордена Почесного легіону.
Одну з її картин, «Ринок у Міньо», у червні 2002 року продали в Парижі приблизно за 4,5 мільйона євро. Роботу створили в 1915–1916 роках. Аукціонна ціна зросла з початкових 300 тисяч до кількох мільйонів.
Отже, в Одесі є дві Соні. Одна — легендарна міська персона, інша — творча особистість світового масштабу. Іменем художниці тепер названо провулок. Це зближує місто з європейським авангардом.
Соня Делоне померла в Парижі 1978 року у віці 94 років. На жаль, її брат Соломон Штерн прожив інше життя. Він воював у Першій світовій, був георгіївським кавалером, але в радянські часи зазнав репресій і помер у в’язниці у 1937 році.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
