Як в Одесі змінилися процедури позбавлення батьківських прав під час війни

У період війни питання усиновлення або позбавлення батьківських прав матері на користь батька набуває не лише сімейного, а й практично-правового значення для осіб, що підлягають мобілізації. Тому подібні справи розглядають особливо ретельно: кожна процедура вимагає чіткої послідовності дій і зібрання переконливих доказів. Мешканці інколи помилково вважають ці процеси формальними або швидкими, але насправді органи опіки, суди та військово-лікарські комісії ретельно перевіряють всі обставини — умови проживання дитини, ступінь участі батьків у її вихованні, медичні документи та правомірність рішень ВЛК.

Про ключові юридичні аспекти таких справ розповів юрист Олексій Шалару.

Позбавлення батьківських прав

Умови воєнного стану зробили питання позбавлення батьківських прав ще більш актуальним. Часто ці справи пов’язані не лише з внутрішньосімейними проблемами, а й із наслідками, що торкаються мобілізації або можливості усиновлення дитини новим партнером матері. Тому орган опіки та піклування проводить ретельну перевірку: фахівці виїжджають за місцем проживання дитини, спілкуються з нею, оцінюють побутові умови та фактичне залучення кожного з батьків у виховання. Простого звернення до суду або однієї заяви недостатньо. Як приклад, один з батьків стверджував, що мати нібито виїхала і не цікавиться дитиною, але перевірка показала іншу картину.

“Орган опіки приходив додому, питав дітей, де мама, і діти відповідали: вона у тьоті Лєни, ми там кожен день. Тобто зараз просто формальна відмова — навіть матеріальна — не є підставою для позбавлення батьківських прав”, — пояснює юрист Олексій Шалару.

Після перевірки матеріалів утворюється комісія, запрошуються обидва батьки, і лише за результатами її роботи справа може бути скерована до суду. Багато людей припускають, що процес триває місяць-два, але це хибна думка. Натомість спостерігається інша тенденція: частіше до суду звертаються матері з позовами про позбавлення батьківських прав їхніх чоловіків, які фактично не виконують своїх обов’язків. Мова йде про випадки ухилення від сплати аліментів, відсутності контактів із дитиною та ігнорування батьківських обов’язків.

“Навпаки, зараз жінки частіше ініціюють позови проти чоловіків, які не виконують функцій батька. Це пов’язано з тим, що у разі позбавлення прав новий чоловік матері може усиновити дитину і отримати відстрочку від мобілізації. Через це таких справ стало більше”, — додає юрист.

Суд оцінює не поодинокі епізоди, а систематичне невиконання обов’язків: наявність заборгованості з аліментів, тривалу відсутність участі у вихованні та інші стійкі докази. Лише сукупність таких фактичних даних може стати підставою для позбавлення прав. Сам по собі конфлікт між батьками або нерегулярне спілкування з дитиною не є достатнім приводом для негативного рішення суду.

Відновлення батьківських прав

Процедура відновлення батьківських прав також проходить виключно в судовому порядку. Особа, яка бажає відновити права, має довести, що її поведінка змінилася, що вона активно залучена до життя дитини і створила належні умови для її виховання. Це непростий шлях: потрібні переконливі докази, позитивні характеристики та реальні кроки, що підтверджують зміну ставлення.

“Якщо є підробка документів, це треба доводити. Проте поліція рідко займається такими випадками, і мені невідомі кримінальні провадження за цими фактами. Загалом, це питання не завжди кваліфікується як кримінальний злочин”, — пояснює експерт.

У підсумку, рішення щодо позбавлення чи відновлення батьківських прав у воєнний період виходять за межі приватних сімейних суперечок і вимагають зваженого юридичного підходу. Кожна справа ретельно досліджується, а суди ухвалюють рішення тільки на підставі доказів, реальної участі батьків у житті дитини та її найкращих інтересів.

Раніше повідомляли, що громадянина, який перебуває під слідством і знаходиться під домашнім арештом за рішенням суду, не можуть мобілізувати до ЗСУ. Юристи пояснювали, як діяти мобілізованому в такій ситуації. Також роз’яснювали, що військовозобов’язаний, у якого один із батьків має інвалідність I або II групи, може оформити відстрочку від мобілізації — при цьому така особа має право обирати підставу для відстрочки відповідно до закону.