Євген Бєлоусов та його дружина Влада Чебан закінчили Запорізький державний медичний університет. На момент початку широкомасштабної війни Владислава проходила інтернатуру в академії післядипломної освіти, на кафедрі мікрохірургії вуха та ЛОР-органів, а Євген працював травматологом у Запорізькій опорній лікарні №9.
Сьогодні молода сім’я живе та працює в Рені.
Обрали безпеку
– 24 лютого 2022 року я був на чергуванні, – розповідає Євген. – Перші півтора року великої війни працював у Запоріжжі. Майже всі шалені бомбардування міста припали на мої зміни. А вісімдесят відсотків постраждалих – це пацієнти саме мого профілю, з травмами. Роботи було багато.
Оскільки перебувати у Запоріжжі було небезпечно, Влада з маленькою дитиною поїхала до міста Рені, до міста свого дитинства.
– Спочатку ми жили у мами. Влаштовуватися на роботу я не поспішала, дитина була маленька, – розповідає Влада. – Чоловік залишався у Запоріжжі. Але я вважаю, що сім’я має бути разом – зараз ми разом у Рені.
Можна й мікроскопом цвяхи забивати
Що могла запропонувати лікарю-травматологу Ренійська міська лікарня? Чверть ставки у поліклініці. Для оперуючого спеціаліста обласної лікарні з дев’ятирічним досвідом це був моральний удар.
Звичайно, й мікроскопом можна цвяхи забивати.
– Пішли на прийом до міського голови Ігоря Плєхова, – розповідає Євген. – Він звернувся до головного лікаря з проханням, щоб нам дали якомога більше навантаження. Ще додав, що міськрада може допомогти з житлом – треба лише трохи зачекати.
Читайте також: По двісті тисяч плюс житло: як громади Одещини вирішують дефіцит лікарів
На сьогодні у Влади Чебан ставка у поліклініці. Євген завантажений по максимуму: 0,75 ставки в поліклініці, 0,5 ставки в стаціонарі, а також ургентство у відділенні хірургії та чергування.
За словами лікаря, обладнання хірургічного відділення Ренійської міської лікарні є достатнім для того, щоб повноцінно працювати. Є операційна, анестезіологи, медперсонал.
– Відколи я працюю в стаціонарі, ще жодного пацієнта з травмами ми не відправили до опорної лікарні міста Ізмаїл чи Одеської клініки, ми всіх оперуємо на місці, – не без гордості каже Євген. – Із завідувачем хірургічного відділення Сергієм Балабаном ургентуємо через добу, спрацювалися з колегами.
А ось Влада почувається не зовсім реалізованою.
– У поліклініці інструментарій є, але я мрію, щоб у ЛОР-кабінеті була ендоскопічна стійка, – розповідає лікарка. – Неодноразово зверталася до адміністрації з проханням придбати її – це б дозволило проводити ретельні обстеження носоглотки. А якщо для лапароскопічної стійки в хірургії придбати оптику, я могла б і оперувати, певний досвід у мене є. До того ж нещодавно я пройшла курси та отримала сертифікат дитячого ЛОРа. Вдячна лікарні за клопотання – курси були сплачені державним коштом.
Вирішили проблему самотужки
Крім працевлаштування, для сім’ї базовою позицією є житло.
Якийсь час молоді лікарі ще сподівалися, що представники місцевої влади запропонують варіанти. Самі соромились звертатися.
– Спочатку жили з мамою дружини, – розповідає Євген. – Вона має ще одну квартиру, яка п’ятнадцять років простояла закрита. Там був потрібен капітальний ремонт. Вирішили, що чекати нема чого, і всі свої заощадження направили на ремонт цієї квартири. Переїхали до неї чотири місяці тому.
Лікарі там, де їх чекають
По суті, міськрада не надала жодної матеріальної допомоги сім’ї лікарів із Запоріжжя. Євген і Влада лише від своїх колишніх колег дізнаються, як зустрічають медиків в інших громадах. І радіють за них. Десь є доплати, десь так звані підйомні, десь надають житло.
– Фахівці мають бути зацікавлені у працевлаштуванні в маленькому місті. Адже можна виїхати і на Західну Україну – там теж тихо та спокійно, – каже Влада. – Якби у Рені надавалася фінансова підтримка медикам-переселенцям, я могла б залучити ще деяких запорізьких колег, вони дзвонять і запитують, які в Рені є можливості? А що я можу відповісти?
Хто хоче, той шукає можливості
У Ренійській громаді понад половина працюючих лікарів – люди пенсійного віку.
Про залучення молодих спеціалістів йдеться не один рік.
Лише у 2023 році Ренійська міська рада передбачила у місцевому бюджеті 1,5 мільйона гривень на придбання трьох квартир для лікарів. Але ця програма не була реалізована. Головлікар пояснював це тим, що на передбачені гроші купити квартиру неможливо – ціни на ринку житла зросли.
Питання щодо доплат молодим лікарям начебто розглядались, але нічого зробити не вдалось. За словами заступника міського голови Івана Стаднікова, у лікарні були проблеми з виплатою заробітної плати, а за таких умов місцевий бюджет не може надавати доплати.
Наразі, коли Ренійський порт не завантажений, можливості місцевого бюджету обмежені – і питання підтримки молодих фахівців не розглядаються.
Що сказати з цього приводу? На думку спадає вислів: «Хто хоче, той шукає можливості, хто не хоче – шукає причини».
Читайте також:
