Хто має право на звільнення зі служби?
Виключний перелік підстав, які дають право на звільнення з військової служби регламентовано статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
На практиці ж найбільш розповсюдженими підставами є:
- Стан здоров’я. Це стосується військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я.
- Сімейні обставини або інші поважні причини. Зокрема, це стосується військовослужбовців, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, або жінок, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і не бажають продовжувати військову службу, або військовослужбовців, які бажають звільнитися у звʼязку з необхідністю постійного догляду за батьками, які, відповідно до висновку МСЕК, такого догляду потребують.
Як повинна проходити процедура звільнення?
Якщо з підставами усе достатньо зрозуміло, вони або є, або немає, то за їх наявності постає цілком закономірне питання: як повинна проходити ця процедура звільнення?
Безумовно, процедура звільнення з військової служби розпочинається з подання рапорту.
Військовослужбовець подає рапорт на ім’я командира військової частини з проханням про звільнення, вказуючи підставу для звільнення та додаючи відповідні підтверджувальні документи. Рапорт слід подавати на ім’я безпосереднього командира (наприклад, командира батальйону або бригади).
Здавалося б, усе просто, але є нюанси.
- Якщо ми говоримо про рапорт про звільнення, то потрібно враховувати, що в умовах недостатності кадрового забезпечення – це найменш приємний рапорт для військового командування. А отже, документ має бути, як то кажуть, «щоб не прикопатися», максимально обгрунтованим, вмотивованим, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства та головне – з достатнім пакетом документів, який надає право на звільнення.
Отже, у рапорті необхідно чітко вказати підставу для звільнення (наприклад, сімейні обставини, стан здоров’я з посиланням на відповідні пункт та частину ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу») та додати відповідні підтверджувальні документи (довідки МСЕК, ЛКК, свідоцтва про народження дітей тощо). - Форма рапорту: рекомендується подавати рапорт у письмовій формі в двох примірниках: один – для командування, другий – з відміткою про прийняття для себе. Саме ця відмітка про подання рапорту буде рушійною силою і точкою відліку, якщо результати розгляду рапорту не відповідають очікуванням або ж якщо рапорт взагалі не розглядається командуванням у встановлені строки. Тоді зʼявляється юридичний інструмент судового оскарження бездіяльності командування, результатом якого буде рішення, яким суд зобовʼяже розглянути рапорт.
- У разі відмови у прийнятті рапорту слід надіслати рапорт рекомендованим листом з повідомленням про вручення та обовʼязково з описом вкладення у цінний лист або через електронну пошту з кваліфікованим електронним підписом.
Як переконатися, що звернення розглянуто?
Але і це не всі перешкоди. Непоодинокими є випадку, коли, окрім безпосереднього контакту військовослужбовця з командуванням, інших способів комунікації немає. Тобто немає ні юридичної адреси в офіційних джерелах, ні електронної пошти, а командування неохоче ділиться нею з військовослужбовцем.
У нас була така ситуація на практиці. Військовослужбовець звернувся з питанням щодо звільнення, запевняючи, що рапорт на звільнення ним був поданий ще місяць тому, однак, зрозуміло, тієї самої «відмітки» про отримання у нього не було. Ми розраховували звернутися з адвокатським запитом до військової частини, для того щоб отримати інформацію щодо розгляду рапорту, однак звертатись було нікуди.
У таких ситуаціях діяти потрібно централізовано, звертатися на гарячу лінію МОУ (за телефоном 15-12) чи подавати письмову скаргу на електронну пошту МОУ – [email protected].
Саме таким шляхом ми й пішли. І після адвокатського запиту, який від МОУ спустився до ВЧ, отримали відповідь, що рапорт було залишено без задоволення у звʼязку з тим, що військовослужбовець не надав повний пакет документів, який підтверджує наявність підстав для звільнення.
Детально проаналізувавши рапорт та додані документи, порекомендували його дещо вдосконалити, отримали додаткові документи та повторно подали уже мотивований рапорт. Очікуємо розгляду, однак розуміємо, що, швидше за все, за цією підставою наступним кроком буде судове оскарження.
Командир військової частини розглядає рапорт та приймає рішення щодо його задоволення або відмови. На даному етапі важливо розуміти строки, але після їх закінчення зʼявляються інструменти щодо оскарження бездіяльності командування.
Отже, Міністерство оборони України 06.08.2024 наказом №531 передбачило чіткі строки розгляду рапортів військовослужбовців Збройних сил України:
- невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин з часу подання військовослужбовцем рапорту – щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов’язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров’я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
- у строк не більше 14 днів з дня подання військовослужбовцем рапорту – щодо питань, які не належать до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
В ідеальному світі наступним кроком буде видання наказу про звільнення та оформлення необхідних документів. Після видання наказу, військовослужбовець отримує відповідні документи, що підтверджують його звільнення. Документи військовослужбовця (а з урахуванням уже фактору звільнення військовозобовʼязаного) направляються до відповідного ТЦК та СП за місцем реєстрації.
Однак на практиці немає нічого ідеального і часто найменш бажані рапорти про звільнення або ж залишаються без задоволення (і це не найгірший варіант), або ж просто ігноруються. Але є ще третій варіант, коли рапорт начебто розглянуто (але не зовсім). Досить часто юридичні відділи ВЧ дають свої висновки щодо, наприклад, недостатності пакета документів і це ВЧ вважає за фінальний документ.
Що робити у разі відмови або ігнорування рапорту, як оскаржити рішення ВЛК, як звільнитися за сімейними обставинами – про це ми розкажемо в наступних публікаціях з адвокатом Іриною Гаврилюк з адвокатського об’єднання DT Partners.
Декілька порад від адвоката
- Документування: завжди зберігайте копії всіх поданих документів та підтвердження їх подання.
- Терміни: слідкуйте за строками розгляду рапорту, подання позовів та інших процесуальних документів.
- Консультації: не соромтеся звертатися за юридичною допомогою. Багато адвокатів надають безкоштовні консультації військовослужбовцям та є учасниками волонтерського руху «АДВОКАТИ ЗСУ».
Адвокат Ірина Гаврилюк, адвокатське об’єднання DT Partners
Посилання на сайт https://dtpartners.ua/
Читайте також:
