Україна, США та інші союзники наполягають на використанні заморожених російських державних активів на суму близько 300 млрд доларів для допомоги Києву в його захисті від вторгнення Москви. Більша частина активів заморожена в Європі, і члени “Великої сімки” ЄС – Франція, Італія та Німеччина – побоюються фінансових і юридичних наслідків такого безпрецедентного кроку.
Одна з ідей, висунута прем’єр-міністром Бельгії Александром де Кроо, яка здобула підтримку в США, пропонує створити компанію спеціального призначення, яка випускатиме боргові зобов’язання від імені РФ, використовуючи ці активи як заставу в разі, якщо Кремль відмовиться платити за шкоду, заподіяну їй в Україні.
G7 оцінює юридичну здійсненність цього варіанта. Однак він не отримав схвалення з боку ЄС.
“Ми дотримуємося дуже поступового підходу. Ми йдемо крок за кроком… наразі ми ухвалили одне єдине рішення”, – заявив єврокомісар, кажучи про те, що ЄС має намір відокремити прибуток, отриманий від російських активів, з тим щоб згодом конфіскувати їх на користь України.
“У рамках G7 ми обговорюємо різні сценарії, думки. Нам потрібні спільні рішення і солідарність на рівні G7, але водночас це особливо європейське питання, тому що активи здебільшого знаходяться тут”, – наголосив він.
Ідея США про конфіскацію та передачу активів Києву набирала обертів з огляду на блокування Угорщиною 50 млрд євро допомоги ЄС для України, а також 60 млрд доларів військової допомоги Києву, що застрягла в Конгресі і має завершитися цього тижня.
Але одностайне рішення ЄС надати допомогу Україні минулого тижня і можливий вихід із глухого кута, в якому опинилися США, знімає частину тиску, вважає Джентілоні.
“Той факт, що ми ухвалили рішення і, можливо, США також ухвалюють рішення про фінансову підтримку [України], дає нам трохи більше часу, щоб уникнути поспішного вирішення цих питань”, – додав він.
