Про це у своєму дописі в Фейсбук повідомила редакторка видання “Детектор медіа” Олена Чиченіна.
З початком повномасштабного вторгнення Ткаченко пішов служити до територіальної оборони. Там отримав два поранення – від снайперського вогню та під час танкового обстрілу. Після цього демобілізувався, бо мав доглядати хвору матір. Але, згодом, актор повернувся на фронт у складі Третьої штурмової бригади.
“Я не уявляю свого життя без акторства. І воюю зокрема й за те, щоб мати можливість спокійно займатись улюбленою справою”, – казав Яків Ткаченко в одному зі своїх останніх інтерв’ю.
Актор мріяв про повернення до творчості після перемоги. Особливо хотів зіграти роль кошового отамана Івана Сірка.
“Це така цікава історична постать. Мені було б дуже цікаво втілити його на екрані”, – говорив Ткаченко.
Яків був не лише талановитим актором, але й глибоко розумів важливість правдивого відображення війни в мистецтві. “Війна – це некрасиво. Війною не можна пишатися”, – наголошував він, критикуючи надмірну героїзацію у воєнних серіалах.
Яків Ткаченко був яскравим характерним актором, якого глядачі запам’ятовували з першої появи на екрані. Він зіграв помітні ролі в українських фільмах:
- “Припутні”
- “Довбуш”
- “Безславні кріпаки”
- “Червоний”
- “Ціна правди”
- серіалі “Перевізниця”
В театрі виконував ролі:
- «Король Лір» за п’єсою Вільяма Шекспіра — Едгар
- «Лев узимку» за п’єсою Джеймса Голдмена — Річард
- «Забути Герострата» Григорія Горіна — Герострат
- «Дикун» Алехандро Касона — Хеліо
- «Фігурант» Ігоря Афанасьєва — Макар
- «Мир вашому дому» на збіркою «Тев’є-молочар» Шолом-Алейхема — Перчік
- «Віяло леді Віндермір» за п’єсою Оскара Вайлда — Лорд Віндермір
- «Дивна місіс Севідж» Джона Патріка — Ганібал
- «Діти Ванюшина» Сергія Найдьонова — Костянтин
Читайте також:
