Децентралізація, земельна реформа, лісове господарство, водні ресурси — конфліктів між громадами і державою в Україні більшає, а судова система залишається перевантаженою і повільною. Олег Горецький дає реалістичну і оптимістичну відповідь на питання про застосовність орегонського досвіду: копіювати USIECR не потрібно — потрібен перший скромний крок, визнання медіації законним інструментом і культура звернення до неї до того, як всі інші варіанти вичерпано.
Коли Олег Горецький — медіатор, доцент і кандидат юридичних наук — аналізує орегонський кейс Scattered Apples для українських аудиторій, найчастіше звучить одне і те ж запитання: а чи це взагалі застосовно до нас? Відповідь, яку він дає, є водночас реалістичною і оптимістичною.
В Україні конфлікти між громадами, державними органами і бізнесом довкола природних ресурсів і земель є явищем надзвичайно поширеним. Реформа децентралізації передала громадам значно більше повноважень у сфері управління місцевими ресурсами — і водночас породила нові тертя між рівнями влади і між різними групами інтересів. Земельна реформа відкрила ринок сільськогосподарських земель — і разом з ним цілий пласт нових конфліктів між власниками, орендарями і місцевими громадами. Лісове господарство, водні ресурси, видобуток корисних копалин — у кожній з цих сфер тиск на природні ресурси і конкуренція між різними групами за право голосу в ухваленні рішень лише зростають.
Судова система в Україні при цьому залишається перевантаженою, повільною і дорогою. Адміністративні апеляції нерідко затягуються на роки. Механізмів структурованого діалогу між громадами і державними органами, аналогічних USIECR, практично не існує. Конфлікти або вирішуються силовим шляхом — через судові заборони або адміністративний тиск, — або заморожуються у стані хронічного протистояння, де жодна зі сторін не досягає своїх цілей.
Горецький підкреслює: для того щоб орегонська модель запрацювала в Україні, не потрібно копіювати USIECR дослівно. Потрібен набагато скромніший перший крок: визнання того, що медіація у конфліктах між громадами і державними органами є законним і ефективним інструментом — і формування культури звернення до неї на ранніх стадіях конфліктів, а не лише тоді, коли всі інші варіанти вичерпано. Детальніше про потенціал цієї моделі для України — у статті на Феміда.ua.
Про те, як медіатор може працювати в конфліктах між громадами і публічними органами і які підходи є найбільш ефективними в умовах асиметрії влади і ресурсів, — у книзі «Медіація: Український досвід і європейський вибір». Замовити на Rozetka.
