За його словами, внаслідок атак на зернову та портову інфраструктуру, під ризиком існування опинилася ціла низка країн Африки й Азії, які отримували українське зерно. Бо Україна вважалася і є до цього часу одним з ключових постачальників Світової продовольчої програми.
Характер атак РФ
Бєлоусов розповів про два періоди атак росії на агропромислову інфраструктуру, що мають прив’язку до “зернової угоди”.
Так, зазначив він, до підписання угоди, обстріли здійснювалися з артилерійських систем у прифронтових зонах: найбільше об’єктів було уражено у Миколаївській (59) та Херсонській (78) областях.
Після того, як Україна відмовилася від загрозливих умов країни-агресора, масштаби ударів почали розширюватися.
“Передусім ціллю стала Одеса та Одеська область, яка має найбільш потужну і розвинену інфраструктуру. Відтоді Росія стала використовувати великий діапазон абсолютно різних засобів ураження: “Шахеди”, “Іскандери”, ракети тактичної авіації і ракети морського та наземного базування”, – сказав Бєлоусов.
За його словами, це свідчить про гарно скоординовану політику Росії, адже у таких атаках задіяні абсолютно різні роди військ і рішення синхронно здійснювати атаки, ухвалюються найвищим військово-політичним керівництвом РФ.
Голод як геноцид
На думку начальника департаменту, Росія також намагається позбавити українців засобів до існування. Вони намагаються вкрасти зерно, а якщо це не вдається – знищити.
Він додав, що лише на сьогодні збитки, які Україна отримала внаслідок привласнення зерна, попередньо складають понад 30 млрд грн.
“Враховуючи масштаби таких злочинів, однозначно, як мінімум, простежується злочин проти людяності, у більш широкій перспективі – один з елементів геноциду, який пов’язаний зі створенням умов для фізичного знищення нації. Йдеться про позбавлення нації умов для виживання, адже ми знаємо, який потенціал має зерно”, – зазначив Бєлоусов.
