Про старовинні герби
Михайлівка
В Україні першими територіальними гербами стали родові емблеми князів Київської Русі. На печатках київських князів з’явилося зображення архангела Михаїла, галицьких князів — Лева, волинських — Георгія Змієборця, чернігівських — Орла, поступово вони перебрались на герби областей.
Потрапивши у XIV-XVII століттях під владу Великого князівства Литовського та Королівства Польського, українські міста та містечка разом з Магдебурзьким правом отримали й право на свій герб.
Комарівка
Старовинні герби українських міст красномовно нагадують про їхнє багате минуле, традиції, котрі пережили віки. Письменник-науковець з Демидівки Любашівської громади Володимир Панченко присвятив цій темі два енциклопедичні видання: «Старовинні герби українських міст» та «Міська геральдика старої України». У першій книзі автор представив графічні реконструкції, описи та відомості з історії старовинних гербів міст і містечок усіх регіонів нашої держави, відтворені за тогочасними документальними джерелами — від XIV до початку XX століття. Друге видання знайомить читачів з основами геральдики, містить огляд символіки 1111 населених пунктів на території сучасної України, які в минулому мали статус міста або містечка, а також кольорові реконструкції гербів цих поселень та докладні автентичні ілюстративні матеріали.
Нововолександрівка
На жаль, там не вдалося відшукати стародавні герби багатьох районних центрів Одещини, зокрема Любашівки. Свою символіку — герб і прапор — Любашівщина отримала вже в період Незалежності за сприяння та авторства очільника громади Геннадія Павлова. Досі своєї символіки не має новостворена Зеленогірська громада.
Чи матимуть прадавні села свої герби?
Морський піхотинець М. Левицький
Житель Маловасилівського старостату, що на Любашівщині, Михайло Левицький, який разом з родиною захищає Вітчизну на війні, переконаний, що кожне село повинно мати свої геральдичні символи.
Свого часу він дослідив свій родовід і замовив родинний герб, який переніс на бойовий шеврон.
Герб роду Левицьких
А 2021 року патріот замовив у геральдистів варіант герба та прапора сіл тодішньої Маловасилівської сільради: Комарівки, Михайлівки, Новоолександрівки, Великої та Малої Василівок. Над створенням символів працював історик та геральдист Андрій Гречило. За основу взято історію кожного з населених пунктів, місцеві традиції, звичаї та перекази.
Стяг М. Василівки
Так, на гербі села Мала Василівка на синьому полі зображено срібного журавля, який стоїть на одній нозі. У піднятій тримає золоту дубову гілочку з жолудем і двома листочками, під ними – золоте гроно винограду з листочком.
Мала Василівка
Усі герби, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний золотою сільською короною, що свідчать про статус поселень.
Велика Василівка
На превеликий жаль, геральдична символіка Маловасилівського старостинського округу так і не була затверджена депутатським корпусом Любашівської селищної ради.
Проте захисник України та ініціатор створення гербовника свого краю Михайло Левицький не збирається відступати, бо переконаний, що кожне село заслуговує на свій герб у пам’ять та на честь багатьох поколінь людей, які тут жили, працювали і житимуть далі.
