Подружжя Любов і Олексій змушені були залишити свій дім на Херсонщині через воєнні події. Вони прибули до Балти, міста на півночі Одещини, де знайшли прихисток і нове життя. Ця історія про евакуацію, адаптацію та надію на повернення розповідає про шлях двох людей, які зуміли не втратити сили жити попри втрати.
Основне:
- Любов і Олексій виїхали з Херсонщини, взявши з собою лише кілька необхідних валіз.
- У Балті місцева громада і волонтери забезпечили їх житлом, допомогою і підтримкою.
- Новий будинок, сад і дружні стосунки стали частиною їх нового життя.
- Вони мріють повернутися додому після Перемоги.
Початок евакуації: кілька валіз і великий біль
Балта прийняла сотні переселенців, які змушені були залишити рідні домівки через війну. Серед них — Любов і Олексій, які раніше жили на Херсонщині. Вона була вчителькою, він — економістом. Їхній звичний побут зруйнувала війна, і вони вирушили в невідомість, взявши лише найнеобхідніше: документи, медикаменти, декілька речей і фотоальбоми — пам’ять про спокійне довоєнне життя.
«Я ніколи не думала, що доля повторить історії мого дідуся Василя, який пережив воєнне лихоліття», — зізнається Любов. Вони довго вагалися, сподіваючись на швидке закінчення війни, але змушені були виїхати, коли стало небезпечно.
“Сарафанне радіо” спрямувало до Балти
Подружжя дізналося про Балту від волонтерів, які допомагали евакуювати людей з зони бойових дій. Місто стало для них безпечним прихистком, де місцева громада і благодійні організації швидко надали всю необхідну підтримку: постільна білизна, харчі, одяг.
Спочатку Любов і Олексій мешкали у школі, облаштованій для переселенців, а коли у Олексія загострилася гіпертонія через стрес, йому надали медичну допомогу. Сьогодні подружжя обслуговується у сімейного лікаря і пройшло медичний скринінг у рамках програми «40 плюс» разом з корінними жителями Балти.
Новий дім і перші квіти
Зараз вони орендують будинок і перш за все навели лад на подвір’ї. Любов і Олексій висадили квіти, які яскраво цвітуть біля паркану та надихнули сусідів прикрасити свої двори. Саме біля цих квітів відбулося їхнє знайомство з місцевими мешканцями.
Подружжя також займається городництвом, щоб мати свіжі овочі. «Головне — що всі наші рідні виїхали на підконтрольну Україні територію. Це додає нам сил», — говорить Олексій.
Захоплення балтською кухнею
На заслуженому відпочинку Любов реалізує своє хобі — кулінарію. Вона навчилася готувати традиційні страви Балти, які поєднують українські, молдавські, єврейські, польські та вірменські рецепти. За її словами, тут вона почула фразу, яка її розвеселила: «Балтяночка з нічого зробить три речі — скандал, салат і капелюшок».
Адаптація і нові друзі
Життя у Балті принесло Любові і Олексію нові соціальні зв’язки. Вони навчилися орієнтуватися в місті: знають розташування лікарні, базару, вокзалу і поліції. Вони відвідують місцевий кінотеатр «Родина», який є центром культурного життя міста. Вони визнають: «Потроху ми стаємо балтянами».
Пам’ять про Херсонщину і мрія повернутися
Любов і Олексій не забувають рідний дім, який зараз знаходиться в зоні бойових дій. Вони болісно пам’ятають його, але з оптимізмом дивляться в майбутнє. «Після Перемоги ми щиро дякуватимемо балтській землі та повернемося до рідної хати, де залишили часточку серця. Якщо ж дому вже не буде — укорінюватимемося тут, у Балті», — кажуть вони.
Образи війни не зламали їхнього духу. Вони мають плани, працюють і поділяють мрію всієї країни про Перемогу. Любов і Олексій показують, що навіть втративши дім, українці можуть відновлювати тепло і красу навколо, якщо їх оточує турбота і підтримка.
Подружжя відмовилося від фотозйомки, щоб зберегти приватність. Вони не хочуть, аби їх жаліли, і просять ставитися до їхньої історії з розумінням.
В Бессарабській громаді переселенцям вже вручають ордери на квартири, забезпечуючи їх житлом і підтримкою.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
