Блискучий диплом: як вивчитися на ювеліра?
Завітавши в гості до Академії Ювелірного Мистецтва, ми перш за все ознайомилися з дипломами випускників. Ні, ніхто не пропонував нам заслухати довгі теоретичні доповіді. Натомість побачили щось настільки вражаюче, що змусило замислитися: ми прийшли до навчального закладу чи до музею? Справа в тому, що кожен студент по завершенню навчання робить «випускну» прикрасу. А враховуючи те, що Академія Ювелірного Мистецтва працює вже 20 років, то блискучих в усіх сенсах цього слова дипломів у неї накопичилося багатенько.
— Кожна прикраса звідси має свою історію, — розповідає Ольга Коваленко, заступниця директора Академії Ювелірного Мистецтва, демонструючи сережки, кольє, браслети та навіть діадеми. — Наприклад, є така каблучка, яка мені особливо подобається. Майстриня зробила її таким чином, що повертаючи механізм, ми можемо змінювати її колір. Тобто маємо одну каблучку, яка, залежно від нашого настрою, може бути зеленою, червоною або синьою.
Одразу ж виникає питання, як навчитися робити такі цікавинки? Наскільки це важко? Яка підготовка має бути у майбутнього студента? Як довго доведеться вчитися?
— Саме навчання триває три роки. При цьому багато хто з наших студентів приходить на самому базовому рівні, — заспокоює Ольга. — Для навчання не обовʼязково мати якийсь спеціальний талант, а всі професійні навички можна набути вже в Академії.
За її словами, найголовніше — це розуміння, чого ти хочеш, і бажання вчитися. А всьому необхідному вже навчать педагоги: кресленню, малюванню, 3D-моделюванню. При цьому свої перші прикраси учні починають робити вже за декілька місяців після початку курсу.
Ольга Коваленко, заступниця директора Академії Ювелірного Мистецтва
Золоте майбутнє: де можуть працювати випускники-ювеліри?
— Насправді перспектив багато, — розповідає Ігор Перекрестов, майстер виробничого навчання та ювелір-закріпник. — У нас в країні вистачає ювелірних заводів, тож перш за все студент може піти працювати туди. По-друге, наші люди люблять золото, тож і в Одесі, і в Україні загалом дуже багато ювелірних майстерень. По-третє, на начальному етапі студенти можуть працювати навіть вдома. Зараз все більше розвиваються соцмережі, тож можна відкрити ФОП, рекламуватися через Інстаграм, набрати свою базу клієнтів і працювати самому на себе. Тобто тут море варіантів.
Також Ігор більш детально розповів, які взагалі існують ювелірні спеціалізації. Це й ювелір-модельєр, який в основному створює прикраси на комп’ютері. Ювелір-закріпник, який обробляє дорогоцінні камені та кріпить їх на вироби. Ювелір-монтувальник, який збирає та обробляє виріб. Ювелір-восковщик, який спеціалізується на роботі з прес-формами. І ще десятки інших напрямків.
— Неможливо опанувати все, — пояснює Ігор. — Потрібно визначитися, куди ти хочеш рухатися, в якому напрямку будеш розвиватися десятки років. Моя задача як вчителя в цьому допомогти. Під час навчання я з кожним учнем розмовляю індивідуально. Дивлюся, які у кожного є сильні та слабкі сторони, що можна підтягнути та чому приділити більше уваги. Наприклад, у мене був учень, який не просто добре малював — я побачив у нього неабиякі здібності до цього. Тому і порадив йому зосередитися саме на спеціальності ювелір-модельєр, де він зможе розкрити свій талант у повному обсязі. І це допомогло! Він вже працює за цим профілем, своєю роботою задоволений і вдячний мені за пораду.
Вчуся на ювеліра: це — моє! Більше нічого не хочу
Спілкуючись із студентами, ми частіше за все чули схожу історію: в дитинстві подобалося створювати щось своїми руками, розбирати, малювати. А коли вибирали, де можна поєднати свою природну допитливість і творче бажання щось створювати, поступово приходили до ідеї, що можна вчитися на ювеліра.
Наприклад, студентка 3-го курсу Дарʼя розповідає, що почувши раз в дитинстві, що є така професія — робити прикраси, одразу зрозуміла, що хоче займатися тільки цим. «Я дуже сподіваюся, що буду працювати на себе», — каже дівчина. До неї вже звертаються знайомі, як до пані-ювелірки по допомогу. Наприклад, «врятувала» весільні обручки подруги, коли та помилилася з розміром.
Інша студентка старших курсів Ася вже працює в ювелірній майстерні, а в перспективі збирається відкрити власний бренд. «Хочу продумати детальну концепцію та розвиватися в соцмережах, — каже вона. — Таким чином через ювелірне мистецтво збираюся впливати на людей, доносити свої думки та ідеї».
Василіса ще не бралася до створення якихось виробів, бо тільки починає своє навчання. Але дівчина вже розробила декілька власних ескізів.
— В мене добре виходить малювати і щось придумувати, а ось з практикою я тільки починаю, — розповідає дівчина, гортаючи альбом зі своїми замальовками. — Я себе завжди бачила у творчій професії. Наприклад, бути художницею — це цікаво! Але в ювелірці я бачу для себе більше перспектив. Майстрів не так багато, тож мені здається, що на них є попит.
А ось Олександр до навчання в Академії малювати не вмів. Опанував цю навичку вже на заняттях по академічному малюнку.
— Навчання проходить добре, — ділиться досвідом хлопець. — Практики і теорії в достатній кількості, багато корисних предметів. Наприклад, курс креслення, гемологія, історія ювелірних виробів.
Олександр вже на третьому курсі, тому багато часу у нього займає практика. Деякі вироби він переплавляє одразу ж після того, як відпрацює на них нові прийоми. Але деяким виробам щастить більше.
— Ось ці каблучку і сережки я подарую своїй дівчині. Тільки це буде не сюрприз, все чітко заплановане! Камені вона вибирала сама, щоб точно все сподобалося, — сміється хлопець. — Родичі теж просять щось відремонтувати, але їм я кажу «У мене поки що часу немає. Потім». Бо дівчина просить зробити нове, а не полагодити старе. І мені це цікавіше, і їй приємно.
Я хочу навчитися ювелірної справи! Куди мені звертатися?
Ліцензія Міністерства освіти і науки України серія АЕ №458103
*на правах реклами
