Золото Полуботка: чи зберігає англійський банк багатства для незалежної України? Чи справді гетьман Павло Полуботок залишив у Лондоні мільйони золотих червонців, які повинні були повернутись незалежній Україні? Протягом більше ста років ця історія вабить уяву дослідників, політиків та нащадків козацької спадщини.
Основні факти:
-
За легендою, у 1723 році Полуботок передав великій англійській банку величезну кількість золотих монет під відсотки.
-
80% «скарбу» гетьман, як стверджується, заповів новій незалежній Україні.
-
Пошуки його спадщини почались ще на початку ХХ століття, але жодних конкретних доказів виявлено не було.
-
Навіть радянська влада і Британія піднімали питання “золота Полуботка” після Другої світової війни.
Українські скарби в Англії
Я знову нещодавно відчув бажання відвідати Лондон! Ні, я ще не побував там, але вже мрію про це. Це сталося після того, як в Лондоні, у Білій вежі Королівської зброярської палати, відкрили експозицію з легендарною шаблею гетьмана Івана Мазепи.
Це перший випадок, коли українську культурну спадщину демонструють у одному з провідних музеїв світу. Відомо, що протягом століть Росія намагалася зневажити ім’я гетьмана, але тепер він отримує своє заслужене визнання як герой, що боровся за суверенітет і свободу України.
Так, англійці дійсно роблять багато в цьому напрямку, але хотілося б більшої підтримки.
Якщо б я потрапив до Лондона, хотів би запитати англійців: «Шановні, що стало з величезною кількістю золота, нібито залишеного у 1723 році на зберігання в одному з ваших банків українським гетьманом Павлом Полуботком?»
Це золото безсумнівно б нам зараз допомогло! Важливо зауважити, що у цьому питанні слово «нібито» грає ключову роль: хтось сприймає цю історію як легенду, хтось вважає її правдою. Як кажуть в Одесі, у кожному жарті є частка жарту, і, можливо, у кожній легенді є частка правди. Давайте розглянемо цю історію.
Як виникла легенда про скарби Полуботка
Після смерті гетьмана Скоропадського у 1722 році нового гетьмана не обирали, оскільки цар не погоджувався. Тимчасово виконуючим обов’язки став Павло Полуботок — шанований полковник з Чернігова.
Полуботок був освіченою особистістю, знав іноземні мови і закінчив Києво-Могилянську академію. Однак царські агенти, які спостерігали за ним в Україні, доносили, що він прагне захистити козацькі права, виступаючи проти царя. Це не було новиною для Петра Першого, адже ще 1708 року він затвердив Скоропадського гетьманом.
За деякими даними, Полуботок вживав заходів для переговорів з царем. Цитуючи його слова: «Московські чиновники, що правлять нами, не знають наших прав та звичаїв і не займаються лише нашими душами».
Цар розлютився і в листопаді 1723 року наказав арештувати всіх козаків, які прибули до Москви під керівництвом Полуботка. Він зазнав допитів і тортур, а у грудні 1724 року помер у Петропавлівській фортеці.
Легенда свідчить, що перед відвідинами царя Полуботок, усвідомлюючи небезпеку, таємно залишив 200 тисяч золотих монет у Банку Англії під 7,5% річних. Однак суми, банки та відсотки у різних джерелах можуть суттєво відрізнятися: інші згадують про дві бочки із золотом, 500 тисяч або навіть мільйон червонців, різні проценти та різні банки.
Золото для незалежної України
У заповіті Полуботка, нібито, зазначено 80% золота для майбутньої незалежної України, решту — для своїх правонаступників. Дехто стверджує, що це близько 11 тонн золота (в деяких джерелах — від 10 до 14 тонн).
Справедливості ради, зазначу, що інформація виглядає підозрілою. У царський час карбували золоті червонці, які мали високу пробу (986), фактично чисте золото. Наприклад, у більшості обручок, що вас оточують, проба 583, тобто вдвічі менше золота. Вага червонця становила 3,47 грама.
Червонці Петра I здебільшого були престижними монетами, що не використовувались у повсякденному обороті. І питання у: звідки у Полуботка могла бути така велика кількість червонців?Навіть якщо припустити, що він залишив в Англії мільйон червонців, це становить всього 3,47 тонни золота.
Скоріш за все, йшлося про важчі іноземні монети. І ще одне питання залишається відкритим: чиє золото “поховав” гетьман Полуботок? Я навряд чи винувачуватиму поважну особу, можливо, це було колективне рішення, чи “пенсійний фонд” особисто Полуботка? Це залишається загадкою.
Перші чутки про величезні скарби гетьмана з’явились у 1860-х роках, проте широку популярність ця історія здобула у 1907 році, коли була надрукована в російському журналі «Новое время».
У 1908 році Міністерство закордонних справ Росії зажадало, щоб його консульство в Лондоні зайнялося розслідуванням цієї теми. У 1909 році відбувся з’їзд нащадків Полуботка, на якому зібралося близько 100 осіб, що вважали себе його нащадками, але прямих спадкоємців по чоловічій лінії знайдено не було.
З’їзд ухвалив рішення створити комісію для пошуків спадщини та запросити адвоката. Однак перша їхня поїздка до Лондона була марною, а друга зірвалася через початок Першої світової війни.
Згідно з деякими даними, у 1922 році до повноважного представництва України в Австрії звернувся чоловік із Бразилії, який назвався Остапом Полуботком — прямим нащадком одного з синів гетьмана. Він показав фотокопію документа про вклад Полуботка, оригінал якого, нібито, зберігається в надійному місці, та запропонував угоду: він готовий передати право на отримання грошей уряду України, а взамін за оригінал документа отримав би 1% від величезної суми.
Тодішні владні структури обговорили цю пропозицію на засіданні Президії Всеукраїнського Центрвиконкому й вирішили “не заважати”. Проте спроба переговорів з Банком Англії зазнала невдачі: англійці відмовили тому, що Україна на той час не була незалежною державою.
Існують твердження, що претензії СРСР на спадщину Полуботка обговорювались і у повоєнні роки, і нібито були досягнуті домовленості про відмову від цих претензій в обмін на анулювання різних боргів перед Великою Британією.
Ось така, можливо, НІБИТО, історія. Крапку не ставлю, нехай залишиться загадка…
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
