Ключові моменти:
- В Одесі презентували український переклад нотаток британського місіонера Роберта Пінкертона про місто 1819 року
- Автор докладно описує карантин під час епідемії чуми, залишки фортеці та повсякденне життя в умовах ізоляції
- Пінкертон зустрічався з місцевою владою, зокрема з графом Ланжероном, і сприяв створенню біблійних товариств серед колоністів південних регіонів
- У спогадах збережені описи народних звичаїв, релігійних обрядів і побуту жителів Одеси XIX століття
У Книгарні-Кав’ярні відбулася презентація історичної брошури «Від Одеси до української Біблії: нотатки Роберта Пінкертона». Це видання продовжує серію перекладів маловідомих спогадів іноземців про Південь України.
На захід прийшов культурний оглядач Олексій Овчинніков, який взяв інтерв’ю у головного редактора видання Валерія Болгана та у перекладачки текстів, відомої одеської гідеси Віолетти Дідук. Саме вона адаптувала для українського читача записи британського місіонера, який понад двісті років тому мандрував Одесою та південними регіонами імперії.
Від Лондона до Одеси: шлях Роберта Пінкертона
Про автора, частина розділів якого присвячена саме Одесі, розповідав Валерій Болган. Роберт Пінкертон (1780–1859) був відомою постаттю свого часу: він очолював місії Британського та іноземного біблійного товариства. Це позаконфесійна організація, що ставила за мету поширення Біблії в різних куточках світу й дотепер працює у цій сфері, здійснивши численні переклади священного тексту.
Пінкертон був місіонером, лінгвістом та перекладачем, автором кількох праць. Він багато подорожував, ініціював створення біблійних товариств, описував свої поїздки й перекладав тексти. На теренах Російської імперії Пінкертон навіть одружився. До Одеси він навідувався в 1816 та 1819 роках; саме останній візит описаний у виданих главах. Незважаючи на відносно невеликий обсяг брошури, вона містить багато цінних відомостей для поціновувачів історії та краєзнавства.
Переклад текстів здійснила відома гідеса Віолетта Дідук. Вона підкреслює, що ці нотатки корисні для туристичних розповідей, адже автор надзвичайно уважно фіксував деталі, що залишили на нього сильне враження.
Нещодавно Віолетта також провела екскурсію парком Марка Твена для містян і гостей.
Чума, фортеця і карантин: перші враження Пінкертона від Одеси
Пінкертон потрапив на карантин, оскільки в Османській імперії тоді ширилася епідемія чуми. У своїх нотатках мандрівник докладно описує не лише приміщення карантину, а й залишки фортеці, де розташовувався карантинний пункт. При комплексу існували лазарет і навіть окреме кладовище. Він також фіксує різні правила перебування: якщо мандрівник зберігав свої речі, на нього накладався нагляд лікарів на 42 дні; якщо ж багаж віддавали на «дезінфекцію», термін перебування скорочувався до 17 днів.
Віолетта відзначає, що в умовах карантину Пінкертон не мав багато чим зайнятися, тому ретельно вимірював кімнату, де мешкав, кімнату свого слуги Василя та невеликий подвірний простір, оточений кам’яним парканом. За його описами можна досить детально уявити цей невеликий побутовий куточок.
Біблія і колоністи: місія Пінкертона на півдні України
Після завершення карантину Пінкертон активно працював у справі біблійного товариства: зустрічався з графом Ланжероном, мером та церковними діячами. Тоді імператор Олександр І підтримував подібну діяльність і переклади біблійних текстів. Проте згодом ініціативи пригасли, і до сучасних українських перекладів Біблії пройшло ще багато часу.
Пінкертон засновував біблійні товариства не тільки в самій Одесі, а й серед переселенських громад — німців, швейцарців, болгар, греків. Він описує, зокрема, групу вюртенберзьких колоністів, які після сплаву по Дунаю опинилися біля Одеси, зазнавши численних труднощів. Частина цих людей вірила в близьке пришестя Христа і хотіла дістатися підніжжя гори Арарат; у книзі наведено і подальші трагедії, що їх спіткали.
Британський мандрівник детально фіксує церковні обряди — зокрема хрещення і миропомазання — а також народні забобони як українців, так і колоністів. Він звертає увагу на таємничі та суворі практики, що супроводжували народження дітей у ті часи.
У завершальній частині розділів про Одесу Пінкертон вирушає до Миколаєва. Тоді переправа через Південний Буг була серйозним випробуванням для мандрівників.
У Роберта Пінкертона залишилося ще багато творів про подорожі півднем України та Кримом, маловідомих українському читачеві. Сподіваємось, що наступні видання теж побачать світ і з’являться в українських перекладах.
Нагадаємо, що раніше було знайдено телеграму XIX століття, яка спростовує романтичний образ міста.
Читайте також:
- Карта XVIII століття, яка спростовує московські міфи про Одесу та Крим
- В Одесі знайдені альбоми дам XIX століття: записи про кохання як прообраз соціальних мереж
Матеріал підготовлено за результатами презентації та досліджень, наведених у виданні.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
