Ключові моменти:
- Павло Зеленой став відомим через епізод із зеленою свинею.
- Дмитро Нейдгардт керував Одесою під час погромів 1905 року.
- За Миколи Букалова підірвали Спасо‑Преображенський собор.
- Герман Пинтя очолював місто під румунською окупацією.
Міська влада в різні періоди виглядала по‑різному. Разом із розвитком міста змінювалися політики, правила управління й особи на чолі міста. Деякі рішення мали наслідки на десятиліття вперед.
Матеріал підготовлено за проєкту «Одеські історії» на YouTube. У ньому автори обрали вісім керівників Одеси, яких віднесли до свого антирейтингу.
Нижче — чотири історії про очільників міста. Вони пов’язані зі скандалами, трагедіями та спірними рішеннями. Про інших фігурантів антирейтингу йдеться у повному .
Павло Зеленой і зелена свиня на Дерибасівській
Павло Зеленой керував Одесою з 1885 до 1898 року. Раніше він зробив військову кар’єру: закінчив Морський кадетський корпус, служив офіцером і здійснив два навколосвітні плавання. Потрапляв у полон під час служби.
Втім, в історії міста його пам’ятають не лише як військового. Зеленой мав репутацію жорсткого керівника. Він не ховався за дипломатичними формулами під час спілкування.
Один скандал стався через візит княгині — начальниці інституту шляхетних дівчат. Жінка прийшла без запису приблизно тоді, коли градоначальник очікував іншу відвідувачку. Зеленой помилково прийняв її за власницю борделю й влаштував публічну словесну прочуханку. Княгиня відповіла спокійно та пообіцяла, що саме Зеленой покине Одесу. Цей інцидент дійшов до Петербурга.
Найвідоміший епізод стався 1891 року. До міста приїхав циркач Анатолій Дуров. За легендою, між ним та градоначальником виник конфлікт у цирку.
Дуров відповів у його стилі: під час виступу з’явився на арені верхом на свині, пофарбованій у зелений колір. Для Зеленого це стало публічним приниженням. Влади наказали Дурову покинути місто протягом доби.
Циркач використав це рішення на свою користь. Він запріг зелену свиню у візок і проїхав Дерибасівською. Одесити зустріли процесію сміхом і оплесками. Так зелена свиня стала символом конфлікту градоначальника з містянами.
Та робити з Зеленого лише карикатуру було б несправедливо. Попри скандали й жорсткі методи, люди поважали його за чесність та боротьбу з хабарництвом. Деякі одесити зустріли його відставку з жалем.
Дмитро Нейдгардт: чотири дні погрому
Дмитро Нейдгардт очолював Одесу в 1903–1905 роках. Він був відданим монархістом і керував містом у період кризи імперії. У жовтні 1905 року місто опинилося на межі масштабного насильства після маніфесту про політичні свободи.
В Одесі відбувалися демонстрації, проти яких виступили чорносотенні організації. Влада мусила забезпечити порядок. Нейдгардт своїми діями лише загострив ситуацію.
За свідченнями тих часів, градоначальник формально наказував поліції діяти, але відкрито симпатизував чорносотенцям. Поліція або не змогла, або не захотіла зупинити насильство. Погром тривав чотири дні. Тисячі людей зазнали поранень. Багато загинули. Багато лишилися без даху над головою.
Після цих подій до міста прибула сенаторська комісія. Вона звинуватила Нейдгардта у бездіяльності. Його усунули з посади градоначальника.
Та кар’єра Нейдгардта на цьому не завершилася. Пізніше він служив у імперських структурах, став сенатором і згодом увійшов до Державної ради Російської імперії.
Микола Букалов: мер, який наказав підірвати собор
Микола Букалов очолював Одеську міськраду у 1935–1937 роках. Це був період сталінської реконструкції та масових репресій.
Найвідоміше рішення під його керівництвом — знесення Спасо‑Преображенського кафедрального собору. Навесні 1936 року міська влада вирішила повністю зруйнувати храм. Формальним аргументом називали нібито перешкоду дорожньому руху.
Будівля виявилася такою масивною, що її не змогли розібрати вручну. Тоді вирішили застосувати вибухівку. Планували на місці храму влаштувати громадський туалет. Цього не сталося завдяки зусиллям академіка Володимира Філатова.
Натомість встановили фонтан із великою вазою, яку одесити прозвали «вазою сліз». Частину матеріалів після руйнування використали для будівництва інших об’єктів, зокрема шкіл №121 та №122.
У тому ж згадують і наступника Букалова, Миколу Рощенюка. Він правив міськрадою лише близько двох місяців у 1937 році. Саме за його каденції на території колишнього Першого кладовища відкрили парк Ілліча.
Обидва керівники невдовзі стали жертвами сталінських репресій.
Герман Пинтя: мер Одеси під час окупації
Найскладніша історія пов’язана з Германом Пинтею. Він став примаром Одеси після встановлення румунської окупаційної влади в 1941 році. Пинтя був колишнім військовим і раніше очолював Кишинів. В Одесі він намагався створити образ адміністратора, який повертає місто до нормального життя.
Під час окупації відновили роботу ресторанів, трамваїв і культурних установ. Зовні це створювало враження повернення звичного ритму. Але паралельно місто переживало одну з найстрашніших трагедій — масове винищення єврейського населення.
Міська адміністрація працювала в межах окупаційної системи й забезпечувала її функціонування. За участі адміністрації проводили показові суди над людьми, звинуваченими в переховуванні євреїв. Водночас документи показують складнішу роль самого Пинті.
У січні 1942 року Пинтя звертався з проханням зберегти від знищення караїмів, ремісників і педагогів. Частину його вимог відхилили, але деякі караїмські родини залишилися в місті. Ці факти не скасовують його діяльність у рамках окупаційного режиму.
Після війни Пинтя постав перед Народним трибуналом у Клужі за звинуваченнями у воєнних злочинах. Свідки підтвердили його спроби пом’якшити окремі прояви терору. У підсумку його виправдали.
Чотири історії — лише частина антирейтингу
Кожна з цих історій має свої масштаби та обставини. Зеленой увійшов у пам’ять через скандали й боротьбу з корупцією. Нейдгардт — через трагічні події 1905 року. Букалов — через знищення важливої святині. Пинтя — через діяльність адміністрації в умовах окупації.
проєкту містить іще кілька постатей із зовсім іншими сюжетами. Там говорять про міські інтриги, виборчі махінації, рекет, Голодомор і знищення історичної пам’яті Одеси. Щоб дізнатися, хто ще потрапив до антирейтингу, перегляньте повне .
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
