Ключові моменти:
- У 2024 році вибухова хвиля пошкодила вікна та історичні вітражі музею
- Частину експонатів через загрозу обстрілів перемістили до фондосховищ
- У музеї зберігаються артефакти від античних амфор до моделей кораблів віком понад 100 років
- Заклад залишається відкритим для відвідувачів, хоча екскурсії через воєнні ризики наразі не проводять
Одеський морський порт продовжує відігравати важливу роль у логістиці й експорті навіть у воєнний час. Поряд із функціональними об’єктами під загрозою опинилася й культурна спадщина, пов’язана з історією мореплавства й розвитку міста. Журналістка Вероніка Поліщук відвідала Музей Одеського порту імені Франца де Воллана та поспілкувалася з його керівництвом і співробітниками.
У матеріалі використано спогади директорки музею Ольги Севостьянової, доглядача Валерія Соколова та директорки Музею морського флоту України Людмили Бондаренко.
Опала штукатурка та пошкоджені вітражі
До музею Одеського порту зручно дістатися зі сторони Митної площі — він розташований на сходах Ланжеронівського спуску.
Сьогодні верхні сходи огороджені решітками й колючим дротом. Та попри ускладнений підхід відвідувачі все ще знаходять шлях до музею. Судячи з книги відгуків, один із останніх записів зроблено в червні 2026 року: «Побачив, згадав, дякую, чудово…»
– У такому стані музей не може повноцінно функціювати, – говорить директорка Ольга Миколаївна Севостьянова. – Сиплеться штукатурка… Через війну ми тимчасово не проводимо екскурсії.
У 2024 році вибухова хвиля вибила вікна й деякі вітражі музею.
– Залишилося всього два фрагменти вітражів, – показує вцілілі частини доглядач Валерій Соколов. – Повернути їх на місце неможливо: ззаду відсутнє суцільне скло, і важкі свинцеві частини просто випали б. Витворювали їх за старовинною технологією.
Через постійні удари по порту іноді обвалюються ділянки стелі — і Валерій кілька разів їх ретельно латав. Фотографії, що прикрашають стіни, падають; доводиться їх підправляти, заклеювати та прибирати обпалу штукатурку.
Одна з моделей чайки, за словами Ольги Севостьянової, зроблена її батьком Миколою Глеб-Кошанським.
Уявити процес будівництва суден минулих епох допомагає макет старовинної суднобудівної верфі.
«Велика реставрація» та столітні моделі
Чимало моделей суден у фондовому зібранні музею опинилося тут після пожежі в будинку Англійського клубу, де розміщувався Музей морського флоту України.
– На жаль, реставрація будівлі не була завершена. Попри включення до президентської програми «Велика реставрація» 2021 року, фінансування на ремонт та відновлення наразі відсутнє, – каже директорка Музею морського флоту Людмила Бондаренко.
З початком війни частину експонатів перевезли до фондосховищ. У виставкових залах залишилися в основному великогабаритні моделі та макети.
За словами Людмили Бондаренко, багатьом моделям від 110 до 130 років. Такі моделі замовляли під час спуску судна на воду: масштаб суворо витримували, і кожна деталь відповідала оригіналу.
Поряд із моделлю пароплава «Діана», побудованого в 1899 році, експонується штурвальне колесо, зняте з цього судна під час списання. Капітаном «Діани» був лейтенант Петро Шмідт. Пізніше корабель перейменували на «Карла Маркса», і він ходив у рейси до 1964 року.
У колекції є моделі фрегатів і яхт, земснарядів і буксирів, криголамів, броненосців та флагманських суден Чорноморського морського пароплавства — і в кожної моделі своя історія.
Мармуровий Дюк — подарунок із Парижа
В експозиції зберігся й мармуровий бюст герцога де Рішельє — першого градоначальника Одеси. Цей «Дюк», відомий у місті, представлений як класично висічений в мармурі образ генерала.
– Бюст виготовили в Парижі й подарували місту. До подій 1917 року він стояв у міській думі, — розповідає Людмила Бондаренко. — Пізніше його передали до запасників одного з музеїв, а після організації нашого музею в 1962 році помилково вирішили, що це морський адмірал, і передали нам.
Музеї морського флоту та порту відомі своїми багатими науковими бібліотеками. Унікальні документи приваблювали дослідників із закордону.
Музей порту входить до міжнародних реєстрів відомих закладів і був відзначений нагородами за внесок у збереження історичної спадщини.
Наразі запилені стільці конференц-залу закриті плівкою, але зібрані тут книги про історію порту дозволяють досліднику перегорнути сторінки й зробити позначки для майбутніх відвідин. Музей очікує дня, коли його зали знову наповняться екскурсантами, а наукові конференції зберуть фахівців. В експозицію, окрім історичних артефактів, має знайти місце й сучасна героїчна історія порту — оповідь про мужність людей, які продовжують працювати під обстрілами.
Читайте також:
- Скарби Старокінки та знахідки «чорних археологів»: пенсіонер з-під Одеси створив унікальний музей
- Рояль з розбомбленого готелю та розтрощені памʼятки: що показують в Одесі на виставці в музеї ВМС
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
