Через 5 років після проголошення незалежності Україна отримала Конституцію. Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і третій рік поспіль Україна святкує його в умовах повномасштабного вторгнення РФ.
Як ухвалювали Конституцію України
Конституційний процес розпочався одразу ж після ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. Проєкт Конституції України тягнувся шість років – до 1996 року. Протягом цього часу було запропоновано 15 проєктів документа.
Найгостріші протиріччя викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. Ліві сили схилялися в бік применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання однакового статусу українській та російській мовам і збереження автономного статусу Криму.
Праві, в яких об’єдналися представники “партії влади”, підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступали за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму. Тим часом у країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
“Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи буде вона йти тим курсом, яким іде весь розвинений світ?… 27 червня, коли ми зайшли о дев’ятій годині до Верховної ради, ми розуміли, що або ми, не виходячи з Верховної ради, завершимо ухвалення Конституції, або що в Україні не буде Конституції”, – згадував голова конституційної комісії Михайло Сирота.
У ніч із 27-го на 28 червня 1996 року, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Документ отримав підтримку 315 парламентаріїв. У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.
Від початку ухвалення Конституція України змінювалася кілька разів
При цьому в Конституції України 1996 року передбачено досить жорстку процедуру внесення до неї змін і доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів потрібно від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують або обмежують права і свободи людини і громадянина чи спрямовані на ліквідацію незалежності або загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
2004 рік – Україна стала парламентсько-президентською республікою.
2010 рік – спеціально створена Конституційна асамблея працює над розробкою нової Конституції, де визначена президентсько-парламентська форма правління.
2014 рік – Верховна Рада підтримала відновлення редакції Конституції 2004 року. Україна знову стала парламентсько-президентською республікою.
2016 рік – внесено зміни до Конституції України щодо реформи правосуддя, закріплено створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів, реорганізації Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя.
2019 рік – Верховна Рада внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.
2020 рік – внесено зміни до ст. 80 Конституції України про недоторканність народних депутатів.
Внесення змін до Конституції України в період дії воєнного стану заборонено. Ст. 157 Конституції визначено: “Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану”.