Про нову тактику ракетних атак і втрати української енергетики
Кількість ракетних атак на об’єкти української енергетики навесні цього року перевищила масштаб ворожих ударів по вітчизняній енергоструктурі за весь попередній час російської агресії. За даними військових експертів, за одну атаку рф випускає таку кількість дронів і ракет, яку минулого опалювального сезону випускали за місяць. Кардинально змінилася і тактика обстрілів порівняно з тією, яку росія застосовувала восени 2022-го та взимку 2023 року.
Зараз росія намагається точково вибивати ГЕС і ТЕС, які дають змогу балансувати українську енергосистему під час пікових навантажень — зранку та ввечері.
Рашисти вдарили по Дніпрогесу — найбільшій гідроелектростанції України, критично пошкодили Трипільську ТЕЦ на Київщині, що живила кілька регіонів, атакували об’єкти енергоструктури в Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Кіровоградській, Прикарпатській, Запорізькій областях.
За інформацією енергокомпанії «ДТЕК», унаслідок масованих ракетних атак рф холдинг втратив близько 80% усього виробництва електроенергії. Причому агресори прагнули вразити одночасно як генерувальні, так і розподільчі енергооб’єкти.
Чому рф атакувала енергосистему навесні?
Масовані атаки на українську енергосистему російська армія — на відміну від минулого року — почала здебільшого після закінчення опалювального сезону. Через потепління в деяких регіонах він завершився набагато раніше. Судячи з певних характеристик атак, вважають експерти, росіяни намагалися розвідати, де триває відновлення енергосистем, як вразити найменш захищені об’єкти, яким чином обійти ППО. Взагалі вони планували вдарити по українській енергоструктурі ще в лютому, під час морозів. Але на той момент, за словами військового оглядача Тараса Березовця, росіяни не накопичили потрібної кількості ракет. Тому масштабну атаку підготувати не встигли.
А нині росія здатна виготовляти близько 100 ракет щомісяця.
Атаками по українських енергетичних об’єктах навесні окупанти прагнуть дестабілізувати роботу української промисловості, сільського господарства, портової інфраструктури.
У якому випадку вводять віялові відключення?
Енергетики визначили чотири умови, за яких на всій території України вводять погодинні графіки відключення світла:
- якщо не вдасться більшою мірою відновити пошкоджену або зруйновану ворогом теплову генерацію;
- якщо буде зафіксовано суттєве збільшення споживання електроенергії;
- якщо Україна не може отримувати в достатньому обсязі електроенергію від європейських партнерів;
- якщо в деякі регіони електроенергію передавати буде неможливо.
Для запровадження обмежень, зазначають енергетики, мають виникнути всі перелічені умови. І, судячи з усього, на сьогодні вони таки виникли.
Прогнози на зиму
За інформацією Центру дослідження енергетики, до зими Україні необхідно відновити щонайменше 25-30% пошкодженої теплової генерації.
— Нам по повній потрібно залучити імпорт. Також до зими потрібно максимально відновити все, що можна, з вугільної генерації, гідрогенерації, максимально побудувати об’єкти в газовій генерації, — каже директор Центру Олександр Харченко.
Сьогодні дефіцит в українській енергосистемі допомагає балансувати імпорт електроенергії з країн Європейського Союзу. Насамперед — з Румунії, Польщі, Словаччини.
Крім того, Європейські країни збираються надати Україні 157 електрогенераторів. ЄС також направляє десять генераторів великої потужності — в один мегават, які здатні забезпечити електроенергією лікарню середнього розміру за надзвичайної ситуації. До того ж Чехія планує віддати Україні свої старі ТЕЦ.
Водночас за словами глави Міненерго Германа Галущенка, робити будь-які прогнози щодо складності наступної зими для енергетики України недоцільно. На його думку, зараз ніхто не може сказати, з якою генерацією Україна опиниться взимку. І тому радить громадянам перед початком холодного сезону придбати генератори та повербанки.
Водночас довести Україну до блекауту, на думку експертів, окупантам буде складно. По-перше — енергетики вже навчилися призупиняти систему в моменти ударів. Це необхідно для того, щоб не було різкого перепаду напруги в енергосистемі. Адже блекаут відбувається якраз через це. По-друге — сьогодні в енергетиків є велика кількість допоміжного обладнання, зокрема — переносні станції, які можуть у разі атаки на об’єкти швидко замінити їх у системі певним обсягом енергії. І таким чином балансувати енергію.
Чим відрізняються екстрені відключення від стабілізаційних
Стабілізаційні відключення проводяться відповідно до графіків у разі дефіциту електроенергії в енергосистемі. Обсяг електроенергії, яку потрібно заощадити в регіоні, заздалегідь визначено. Стабілізаційні відключення тривають близько чотирьох годин (± 30 хвилин для перемикання клієнтів), потім відключається інша група.
Екстрені відключення вводяться, коли потрібно збалансувати енергосистему в певний момент на більшу потужність. Обсяг електроенергії, яку потрібно заощадити в регіоні, невідомий. Скільки триватимуть екстрені відключення і коли будуть введені, передбачити неможливо. Після команди «Укренерго» диспетчери мають не більше 10 хвилин, щоб оперативно виконати відключення. Інакше може статися велика аварія в енергосистемі. Щойно необхідність у додатковому обмеженні закінчується — знижується споживання або зростає виробництво електроенергії, екстрені відключення скасовуються.
Тарифи на електрику можуть зрости
Для того щоб уникнути енергетичного колапсу взимку, пільгові тарифи на електроенергію для побутових споживачів необхідно скасувати, вважають фахівці. А для малозабезпечених сімей запровадити адресну грошову субсидію.
Необхідність підвищення тарифу в уряді пояснюють браком коштів на відновлення енергетики після нової хвилі атак на енергосистему. На сьогодні вже втрачено понад 8 ГВт — це величезний обсяг генерувальних потужностей. Значно пошкоджено й об’єкти системи передачі.
Суттєве підвищення тарифів на світло українців очікує вже влітку. Причому воно може бути вищим, ніж очікувалося. Якщо наприкінці квітня новим тарифом для населення називали 3,5 гривні за кіловат-годину, то зараз розглядається максимальний рівень — 3,5-4 гривні за кіловат.
Підвищення тарифу може відбутися з 1 червня або з 1 липня. Цілком ймовірно, це буде лише черговий етап зростання ціни електроенергії для населення. За словами Галущенка, наступним кроком підвищення тарифу стане подорожчання його до ринкового рівня — 5,5 гривні за кіловат-годину.
