Понад двохсотлітню історію Старобазарного скверу в Одесі можна прочитати в камені й планах вулиць. Колись тут вирувала торгівля, а в центрі площі височіла вежа, що подавала сигнали про початок і кінець торгового дня. Пізніше на тій вежі встановили міський годинник. Сьогодні від первісного архітектурного ансамблю з павільйонами й крамницями майже нічого не залишилося. Проте назва «Старобазарний сквер» і дотепер нагадує про торгове минуле цієї території. Сквер розташований у історичному центрі Одеси, поблизу перехрестя вулиці Базарної та проспекту Українських Героїв, раніше відомого як Олександрівський. Його історія тісно пов’язана з розвитком міських ринків та архітектурними перетвореннями XIX століття.
Ринок, який з’явився на мапі Одеси ще наприкінці XVIII століття
Історія Старобазарного скверу почалася з торгової площі, заснованої в перші роки існування Одеси. У 1795 році тут створили Вільний ринок, головно для торгівлі продовольчими товарами. Згодом площу почали називати Старим базаром або Старобазарною площею. Ці назви зберегли пам’ять про первісну функцію території. Торговельне життя впливало на розвиток навколишніх кварталів. Населення Одеси зростало, і попит на продукти посилювався. Старобазарна площа поступово перетворилася на важливий торговий майданчик. Тимчасові ятки та навіси вже не задовольняли потреби зростаючого ринку. На початку XIX століття міські ринки створювали своєрідну систему, пов’язану з головними вулицями і потоками покупців. Старий базар опинився між іншими торговими осередками — Грецьким ринком і Привозом, тодішнім околичним ринком.
Архітектурний ансамбль Джорджо Торічеллі
У 1830-х роках площа отримала впорядкований архітектурний вигляд. За облаштування взявся італійський архітектор Джорджо Торічеллі. Від 1832 до 1844 року територію перетворювали на великий торговий ансамбль з павільйонами, крамницями й критими галереями. Замість стихійного ринку створили чітку внутрішню організацію. Площа поділялася на чотири торгові ділянки, названі за прізвищами купців:
- Яловиковська (пізніше — Кумбаріївська);
- Черепенниківська;
- Посоховська;
- Шишмановська.
Навколо ділянок розташовувалися торгові споруди, а по периметру зводили кам’яні двоповерхові будинки. Ансамбль вирізнявся аркадами, лоджіями та колонадами. На нижніх поверхах розміщувалися крамниці. Галереї давали змогу покупцям пересуватися між торговими точками. Така організація розвантажувала потоки, відокремлювала товари й захищала від негоди.
Вежа з годинником, «Обжорний ряд» і торгові будні
Центральною спорудою площі був «Обжорний ряд» з одною вежею над ним. Споруда мала один поверх і колони, вежа служила орієнтиром для відвідувачів. Спочатку на вежі підіймали і опускали прапор як сигнал про початок і завершення торгів. Згодом туди встановили один із перших міських годинників. Вежа почала допомагати одеситам орієнтуватися не лише у торговому розкладі, а й у часі. Навколо центральної будівлі працювали ряди й приватні прилавки. З часом з’явилися нові дерев’яні лавки, навіси, будки та ларі. Поступове зростання тимчасових конструкцій змінювало первісний вигляд площі. Наприкінці XIX — на початку XX століття територія дедалі більше нагадувала строкатий базар. Остаточно первісна архітектурна виразність поступово згасла.
Чому базар зник
У першій половині XX століття площа втрачала торгове призначення. До 1920-х років ринкова функція відходить на другий план. Колишні споруди або руйнувалися, або перебудовувалися під нові потреби. Центр втратив впізнаваний контур. У 1958 році центральна вежа обвалилася, і вигляд площі остаточно змінили. У довоєнні роки на території створили дитячий сквер імені Сергія Кірова. Проєкт пов’язують з архітекторами Яковом Гольденбергом і Григорієм Вурзелем. Так колишній торговий простір набув нової функції. Назва «Кіровський сквер» протрималася в радянський період, але історична пам’ять про Старий базар не зникла. Згодом території повернули історичну назву — «Старобазарний сквер».
Антон Головатий
Головною історичною пам’яткою скверу сьогодні є монумент Антону Головатому. Це козацький отаман, пов’язаний з історією Чорноморського козацького війська. Він належав до козацької старшини й після ліквідації Запорозької Січі допомагав формувати новий військовий устрій на півдні України. Головатий також брав участь в організації козацької флотилії під час російсько-турецької війни 1787–1791 років. Пам’ятник встановили на початку вересня 1999 року, напередодні Дня міста Одеси. Скульптор монумента — Олександр Токарев.
Ілюстративні фото з Google
Ілюстративні фото з Google
Який вигляд Старобазарний сквер має сьогодні
Сьогодні сквер залишається невеликою зеленою зоною в Приморському районі Одеси. Тут встановили ігрові комплекси, гойдалки і майданчики для активного відпочинку. Сквер виконує роль місця відпочинку серед щільної міської забудови. Також на території працює бювет з артезіанською водою. Поруч діють комерційні заклади. Сквер пристосований для відвідувачів з різними потребами.
Ілюстративні фото з Google
Ілюстративні фото з Google
Створено за матеріалами: 048.ua
