На Одещині школи відмовилися від газу й обігріваються соломою

На Одещині школи відмовилися від газу й обігріваються соломою

У Маразліївській громаді три школи опалюють соломою, забезпечуючи стабільність у навчанні

У Білгород‑Дністровському районі Одеської області в трьох навчальних закладах Маразліївської громади для обігріву приміщень застосовують солому. Таку альтернативну систему опалення впровадили ще кілька років тому, і нині вона дозволяє школам працювати стабільно, попри енергетичні ризики та війну.

Про практичне використання соломи як палива розповів директор Широківського ліцею в селі Маразліївка Олександр Загородній. Він зауважив, що громада була серед перших у районі, хто почав шукати незалежні від газу та вугілля рішення для опалення великих будівель.

“У 2018 році ми встановили обладнання для опалення соломою. Спочатку ставилися до цього скептично, адже школа має площу близько 3500 квадратних метрів. Але після запуску котельні стало зрозуміло, що це ефективний і вигідний вид палива”, — розповів Загородній.

Директор підкреслив, що за повномасштабної війни традиційні енергоносії стали проблемними, тож громади повинні шукати альтернативи для забезпечення тепла. Для села солома виявилася оптимальним варіантом — вона доступна й економічна.

“Наша держава перебуває у стані війни, і про опалення вугіллям узагалі не йдеться. Потрібно використовувати альтернативні засоби — пелети або солому, тим більше що соломи у нашій громаді достатньо”, — пояснив керівник ліцею.

Котельні у школах працюють цілодобово, підтримуючи комфортну температуру в навчальних приміщеннях — близько 20–22 °C. Солому доставляють двічі на тиждень; завантаження в котли здійснюють як вручну, так і з використанням спеціальної техніки.

“Ми намагалися максимально механізувати процес, адже це особливо важливо під час морозів, снігу чи дощу. Якщо погода сприятлива, солому можна закладати вручну, але за сильних холодів цього вже недостатньо”, — додав Загородній.

Заступник сільського голови Маразліївської територіальної громади Іван Яворський повідомив, що основну частину земель обробляють агропідприємства, які вирощують зернові та олійні культури. Після жнив солома залишається на полях і може бути використана для потреб освітніх закладів.

“Фермери йдуть нам назустріч і залишають солому для опалення шкіл. Ми збираємо її, тюкуємо та транспортуємо власними силами, що дозволяє забезпечувати стабільне тепло протягом усього опалювального сезону”, — зазначив Яворський.

Він також підкреслив, що цього року громада почала обмінюватися досвідом із впровадження альтернативного опалення з іншими громадами Одещини. Енергетична незалежність стає одним із ключових чинників стійкості територіальних громад у воєнний час.

Нагадаємо

У ніч на 20 січня російські війська знову завдали удару по енергетичній інфраструктурі Одеської області. За інформацією ДТЕК Одеські електромережі, значних пошкоджень зазнав один із ключових енергетичних об’єктів, який ворог атакує вже вчетверте.

Створено за матеріалами: 048.ua