Ключові моменти:
-
У бібліотеках Одеси російськомовні видання більше не просувають у вільному доступі — їх видають читачам лише після офіційного запиту.
-
Попит на україномовну літературу суттєво зріс, особливо серед молоді та нових читачів.
-
Туристичні маршрути міста здебільшого перейшли на українську мову і отримали нові історичні акценти.
-
Міська адміністрація запроваджує проєкт «ODESA ID» для посилення сучасної української ідентичності Одеси.
Одеса завжди вирізнялася своїм багатонаціональним і полікультурним характером. Протягом десятиліть російська мова й культура займали вагоме місце в міському просторі. Після лютого 2022 року відбувся процес переосмислення цього впливу: сьогодні освітній, інформаційний та культурний простір міста дедалі сильніше відповідає нормам державного законодавства та має україномовний вектор.
Для багатьох мешканців ці зміни стали непростим випробуванням. Дехто запитує: «Яку літературу тепер читати?», «Чи не втрачаємо ми частину культурної спадщини?». Водночас практика свідчить: замість втрат Одеса відкриває нові перспективи — зростає зацікавленість українською літературою, переосмислюється історія, з’являються сучасні культурні проєкти.
Ми поспілкувалися з працівниками бібліотек та екскурсоводами, аби з’ясувати, як змінилися культурні запити містян. Директорка обласної бібліотеки Юліана Амельченко зазначає, що попит на українські книги зростає, а молоде покоління майже не цікавиться російськомовними виданнями. Натомість екскурсоводи, зокрема краєзнавиця Наталя Лаврова, уже кілька років формують інший погляд на історію Одеси — без імперських міфів та штучних наративів.
Окремим кроком у зміцненні української ідентичності став муніципальний проєкт «ODESA ID», що об’єднає освітні, культурні та дослідницькі ініціативи. Його завдання — нагадати, що Одеса, попри багатонаціональність, має українське коріння.
Чи можлива Одеса без російської мови?
Для іноземців, які не знайомі з багатовіковими практиками русифікації (від Російської імперії через СРСР до сучасної Російської Федерації), важко зрозуміти, чому за наявності значної частки російськомовних жителів навчання, офіційна та культурна сфера сьогодні здійснюються українською мовою відповідно до чинного законодавства.
У самих одеситів також є різні погляди: хтось ставить питання «яка різниця», «де мова тут при чому», «це ж велика культура», «що залишиться від культури — що ми тепер читатимемо, слухатимемо, дивитимемося?». Ці репліки відображають частину громадської дискусії навколо мовного питання.
Ми не заглиблюємося в усі історичні причини, через які в Одесі, Києві, Дніпрі та інших українських містах багато російської мови, — натомість зосереджуємося на практичному запиті: як сьогодні Одеса функціонує без активного російськомовного культурного контенту?
Бібліотека Одеси: чи можна замовити книжки російською мовою?
Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Грушевського — більше, ніж просто сховище книжок, це культурно-інформаційний центр, який відвідують і молоді, і постійні читачі старшого віку. Про те, якою мовою нині читають у закладі і куди поділися російськомовні видання, розповіла директорка Юліана Сергіївна Амельченко.
— Серед наших читачів є люди, які звикли до літератури російською, тож попит на такі книги зберігається, — пояснює пані Юліана. — У таких випадках ми пропонуємо українські аналоги. За останні два роки фонд бібліотеки суттєво оновився виданнями українських авторів та перекладами. Місцеві письменники й краєзнавці дедалі частіше передають свої твори українською. Наприклад, одеський дослідник Дмитро Жданов переклав українською попереднє видання книги «Невигадані історії одеського трамвая». Звісно, відділ краєзнавчої літератури досі має значну частку видань російською, але радить те, що відвідувачі не відчувають мовних бар’єрів під час лекцій чи виставок.
Наразі бібліотека виконує рекомендації Міністерства культури щодо інформаційної діяльності та зберігання документів, пов’язаних із державою-агресором. У рамках цих норм російськомовні книги не просуваються у відкритому доступі — їх видають лише після офіційного звернення. Такі видання зберігаються у спеціальному фондосховищі.
— Я переконана, що ми не зазнали культурних втрат, — додає директорка. — По-перше, книги збережені у фондах, по-друге, нове покоління читачів майже не цікавиться літературою російською. Нині їх приваблює сучасний нон-фікшн (біографії, мемуари, науково-популярні й історичні видання, довідники та підручники), мотиваційна і психологічна література, сучасна поезія й проза українських та зарубіжних авторів.
Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (оновлено)
Як змінилися туристичні екскурсії в Одесі після 2022 року
— Раніше фактаж і меседж екскурсій підіймали стандартні тези про походження й розвиток міста, часто з акцентом на постаті, що асоціювалися з російським впливом. Мова переважно була російська, інколи — англійська. Нині ці зміни відчутні, — розповідає одеська гідеса та краєзнавиця Наталя Лаврова.
З 2014 року практично не використовую російську
— Історія Одеси — моя пристрасть. Мене завжди приваблювало відкривати маловідомі сторінки міської історії, спочатку для себе, а потім — для відвідувачів, — ділиться пані Наталя. — Щоб робити екскурсії цікавими й нестандартними, я вивчаю різні джерела, працюю з архівами та співпрацюю з музейними фахівцями. У 2014 році я свідомо перейшла на українську мову.
Спочатку це було непросто: до того часу вона була переважно російськомовною. Потрібно було багато читати, завантажувати електронні видання українською та поповнювати активний словниковий запас.
— Екскурсії — це емоційна справа, і часто в момент захоплення буває складно миттєво підібрати український відповідник для певних фраз, — зізнається вона.
За словами Наталії, на екскурсіях часто трапляються замовники, особливо з віддалених регіонів або з інших країн, які очікують почути той самобутній «одеський» говор, що закарбувався в кіно та культурі.
— Щодо вибору мови зазвичай проблем не виникає, — говорить гідеса. — Якось під час екскурсії дві родини хотіли російську, інші дві — українську. Після коротких перемовин ми домовилися говорити українською.
Їй особливо запам’яталася ситуація, коли батько замовив сімейну екскурсію і зазначив, що його діти вже не розуміють російської.
— Я тоді тільки починала переходити на українську й попередила, що говоритиму повільніше, бо доведеться підбирати слова. «Ми не поспішаємо, і за потреби підкажемо», — сказали вони, і ці слова я пам’ятаю й досі, — пригадує Наталя.
Гідеса додає: ще у 2019 році для певної міської події замовляли україномовних гідів — тоді їх у місті нарахували всього близько п’яти осіб. Нині ж ситуація змінилася кардинально.
Люблю відкривати Україну на вулицях Одеси
Не менш важлива за мову екскурсій — їхній зміст і наратив.
— Мені приносить задоволення відкривати людям невідомі факти про знайомі вулиці, будинки та українців, які жили або відвідували місто. Одного разу до Дня міста я провела безкоштовну екскурсію для одеситів українською не лише за мовою, а й за суттю — розповідала про Чикаленка, Яновського, Шелухіна. Багато місцевих були щиро здивовані: скільки українського приховано в історії їхнього міста.
Як тепер говорять про Катерину II на екскурсіях
Серед гідів існують різні підходи до інтерпретації історичних постатей. Наталя вважає, що деякі колеги не готові переосмислювати усталені міфи або знаходити нові сенси — їх навчали інакше.
— З фактів історії не вирвеш нічого: я розповідаю й про Катерину II, але вже не як про її «засновницьку» роль. Важливо пояснювати, як сприймати цей вплив — як окупацію чи як спадщину. Коли чую фразу «вона ж заснувала місто», пропоную звернутися до джерел — і люди часто дивуються, бо йдеться радше про розвиток порту, — зазначає Наталя. — У такі моменти в глядачів виникає інтерес перевіряти інші джерела, і я тішуся, що сприяю цьому процесу.
У програмі Наталії є екскурсія «Українська Одеса» та «100 великих українців в Одесі». Наразі вона працює над проєктом «Чумацький шлях», де важливе місце відведено козакам, їхнім шляхам за сіллю та історії регіонів навколо Куяльника.
— Історія Одеси для мене сповнена відкриттів, зокрема й українських, — підкреслює пані Наталя.
Якщо вас цікавлять сучасні екскурсії Одесою, зверніть увагу на матеріали з теми: Екскурсії Одесою: нові акценти, старі міфи та історія, що не лежить на поверхні.
«ODESA ID»: чи відродить проєкт місцева влада українську ідентичність міста?
Дотепер у місті не було єдиної культурної концепції, спрямованої на відновлення й утвердження української ідентичності Одеси. На початку 2026 року було представлено проєкт «ODESA ID», який, за словами в.о. міського голови Ігоря Коваля, має на меті наголосити: попри багатонаціональний характер, коріння Одеси — українські.
На першому етапі проєкту заплановані дослідження, під час яких визначатимуть цільову аудиторію та її потреби. Результати буде обговорено на дискусійних майданчиках. У другій половині року — серія культурних, мистецьких і освітніх заходів.
Розробники підкреслюють, що особливий акцент робитиметься на роботі з молоддю та формуванні її цінностей. Сподівання полягає в тому, що саме молоді учасники активно підхоплять ініціативи й сприятимуть утвердженню української ідентичності Одеси.
Читайте також:
- Верховна Рада виключила російську з переліку мов Хартії
- Як російська мова опинилася у списку захищених та чому там ще лишається
- Одеські соцмережі досі «вірні» російській мові, поки вся Україна переходить на державну — звіт
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
