Одеса в темряві: як мешканці пристосовуються до відключень електроенергії

Ворог систематично завдає ударів по енергетичній інфраструктурі Одещини. Фахівці працюють цілодобово, щоб повернути електропостачання у житлові будинки, проте навіть за таких зусиль деякі мешканці залишалися без світла майже вісім діб. Частина міста також тимчасово була без водопостачання та опалення. Це змушує людей звикати до нових умов і планувати побут по-іншому.

Репортери взяли коментарі у одеситів, аби дізнатися, як вони долають наслідки обстрілів та готуються до можливих відключень води й електрики.

Обстріли Одеси

Марина розповідає, що мешканці її району вже давно звикли до нестабільного енергопостачання та перебоїв з водою. Для них запаси води — це не екстрена мірка, а заздалегідь продумана необхідність. За словами Марини, останнім часом ситуація трохи покращилась, але ніхто не поспішає розслаблятися.

“Ми самі живемо на селищі Котовському, тому звичайно, робимо запаси води. Нещодавно дали світло, тому все буде добре, все буде Україна!”, — каже Марина.

Ліля живе в режимі постійної адаптації: вона завжди тримає при собі заряджений павербанк і наповнені каністри з водою, бо попередження про можливі перебої часто надходять від знайомих. Генератора у неї немає, тож доводиться змінювати плани під обставини.

“Ну обстріли, переживаємо, як і всі. Павербанк вдома є, вода теж в каністрах. Вчора друг дзвонив, сказав: набирайте воду, бо був обстріл, можуть відключити. У кожній квартирі зараз є каністри, павербанки. Генератора, на жаль, у нас немає”, — розповідає Лілія.

Відключення води в Одесі

Наталія ставиться до обстрілів спокійно, без зайвих емоцій. Вона намагається залишатися врівноваженою й не піддаватися паніці. У домі є запаси води, і навіть відсутність електрики не зупиняє її від виконання повсякденних справ: жінка продовжує працювати, попри незручності.

“Все зараз переживаю спокійно. Запаси води є, а електроенергії нема. Тож працюю поки вдома світла немає”, — говорить Наталія.

Історія Валентини — одна з найважчих. Вона приїхала до Одеси з Херсона разом із двома маленькими онуками, рятуючись від постійних обстрілів. За її словами, родина пережила дев’ять місяців окупації й добре знає, що таке повна відсутність базових послуг. Валентина сама виховує старшого онука після загибелі доньки, а батько дитини зараз захищає Україну. Для них запаси води, продуктів і пального — не пересторога, а життєва необхідність.

“Це дуже важко. У мене двоє маленьких внуків, і ми самі з Херсона. Там сильно обстрілювали, тому ми виїхали. Ми були в окупації 9 місяців, знаємо, що таке без інтернету, без світла, без води, без газу. Тому ми завжди запасаємося усім”, — розповідає Валентина.

Страх обстрілів

Олег відкрито говорить, що кожен обстріл відгукується важко на емоційному рівні. За його словами, страх не зникає, особливо під час масованих атак. Разом із тим він зазначає, що родина робить запаси води і намагається не залишатися сам на сам із тривогою — це допомагає пережити складні моменти.

“Дуже тяжко і дуже страшно. Запаси води робимо, так. Коли немає світла, знаходжу собі заняття, або допомагаю родині, або виходжу пройтися”, — каже Олег.

Обстріли міста зробили звичкою мати запаси води та автономні джерела енергії. Для когось це питання організації побуту, для когось — питання безпеки дітей і людей похилого віку. За зовнішнім спокоєм багатьох прихована втома, страх і досвід втрат. Попри це одесити продовжують працювати та підтримувати один одного, пристосовуючись до реальності, в якій навіть проста каністра води стала символом витривалості.

Раніше повідомляли, що пожежу внаслідок однієї з останніх атак на Одещину гасили декілька днів — у чому була причина? Також ідеться про те, що ворог не припиняє удари по енергетиці Одеси та які наслідки спричинив останній обстріл.