Ключові моменти:
- Виставка «Вікна старого міста» відкрилася 15 травня в Одеському музеї західного і східного мистецтва.
- Головна серія робіт виконана на старих віконних рамах, які художниця знаходила в різних куточках міста.
- Частину рам авторка підбирала біля будинків, що постраждали після російських обстрілів.
- Експозиція складається з трьох серій і буде доступна для відвідування протягом місяця.
Музей західного і східного мистецтва представив нову експозицію IraVish (Ірини Вишневської) у підземній галереї Ragtime — просторі, який давно слугує платформою для експериментальних мистецьких проєктів.
Культурний оглядач Олексій Овчинніков відвідав вернісаж, поспілкувався з організаторами та мисткинею. У цих роботах використані старі одеські віконні рами, частина з яких знайдена поряд із будинками, що зазнали руйнувань під час обстрілів.
Художниця зібрала старі вікна Одеси й перетворила їх на мистецтво

Відкриття виставки
Ірина Вишневська поєднує в своїй творчості сміливі художні пошуки з елементами наївізму, класичну техніку живопису — з роботи на незвичайних поверхнях. Глядачам відомі її картини, виконані олією на килимах та домотканих дорожках. Роботи природно інтегрувались у підземну галерею Ragtime — місце з особливою атмосферою, де раніше був джаз-клуб.


Художниця Ірина Вишневська
В експозиції представлені три тематичні серії. Центральна — «Вікна старого міста» — це візуальна розмова про дім, втрати й життя, кардинально змінене війною. Картини виконані в старих віконних рамах, які авторка збирала просто на вулицях Одеси. Кожна рама ніби відкриває окрему життєву історію — ми спостерігаємо її «через вікно». Деякі рами знайдені біля будинків, пошкоджених внаслідок ворожих ударів, тож експонати передають образ мирного життя, що було зруйноване. На тлі цегляних стін галереї ці роботи виглядають майже як справжні вікна домашніх інтер’єрів, що посилює емоційну взаємодію зі світом творів.


Друга серія — «Кімната». Тут кімната виступає як метафора людського буття: стіни та речі, що нас оточують, можуть бути джерелом тепла й захисту, але водночас перетворюватися на обмеження, особливо коли немає змоги залишити їх ні фізично, ні психічно.


Третя частина експозиції називається «Автопортрет художника / Ми — те, що нас оточує». Назва сама по собі пояснює концепцію: особистість тісно пов’язана з оточенням, і це середовище формує наше «я». До слова, однойменна виставка мисткині вже демонструвалася в Музеї західного і східного мистецтва у 2025 році.
