Ключові моменти:
- Під Одесою та в області проходить близько 2,5 тис. км катакомб, старих шахт і карстових порожнин.
- Офіційні звіти фіксують активні зсуви, підтоплення та просідання ґрунтів у Приморському районі, Аркадії, на Фонтані та поблизу лиманів.
- Найнебезпечніші ділянки — території над закинутими каменоломнями, морські зсувні схили та райони зі старими водогонами й каналізацією.
- Системного моніторингу підземних процесів майже немає: частина профільних геологічних структур ліквідована або виставлена на приватизацію.
Питання просідання ґрунтів і появи карстових пустот в Одеському регіоні давно перестало бути лише міською легендою про катакомби. Ознаки руйнувань, підтоплень і зсувів підтверджені в документах Одеської міської ради, регіональних екологічних звітах, повідомленнях ДСНС і наукових публікаціях геологів та гідрогеологів України.
Цій проблемі присвячене нове розслідування журналістки й ведучої Ірини Полякової, опубліковане на YouTube-каналі. Для матеріалу було проаналізовано відкриті містобудівні документи, екологічні звіти, повідомлення ДСНС, наукові праці та дослідження, присвячені одеським катакомбам.
Чому Одеса опинилася над величезною мережею пустот
Одеса фактично побудована на порожнинах. Під містом і частинами області простягаються близько 2,5 тис. км катакомб, штреків, карстових печер і покинутих каменоломень.
Головна причина — черепашник. Цей пористий вапняковий матеріал століттями видобували під містом для будівництва. Черепашник сформувався мільйони років тому зі спресованих мушель молюсків на дні Сарматського моря. У сухому вигляді він витримує великі навантаження, але при контакті з водою структура каменю руйнується.
— Одеса буквально добувала камінь з-під себе, а потім зводила будівлі на тих ділянках, — зазначає журналістка Ірина Полякова.
Дощі, протікання труб, стара каналізація і підтоплення поступово розчиняють вапняк. Мікротріщини збільшуються, утворюються підземні порожнини, а ґрунт зверху починає провалюватися.
Так з’являються карстові провали. Природний карст тут існував задовго до заснування міста, проте інтенсивна розробка черепашнику в XIX столітті значно посилила проблему.
Через вплив вологи черепашник розчиняється та формує карстові пустоти
Нерубайське та Холодна Балка: села над підземними ходами
Одні з найуразливіших зон — Нерубайське, Усатове, Великі та Холодна Балка поблизу Хаджибейського лиману. Під цими населеними пунктами прокладено приблизно 1 200 км катакомб. Частина підземних ходів виникла ще наприкінці XVIII століття, коли після ліквідації Запорізької Січі тут почали активно видобувати черепашник.
Спершу видобуток був сімейним, потім переріс у промисловий. Під землею сформувалася складна мережа штреків, багато маршрутів якої сьогодні не нанесені на точні карти.
Мапа одеських катакомб
— Люди цих сіл живуть буквально над порожнечею: після сильних злив земля на чиємусь подвір’ї може провалитися, — розповідає журналістка.
Місцеві регулярно зіштовхуються з осіданням поверхні: провалюються двори, сараї, городи, відомі випадки, коли льохи з’єднувалися з підземними ходами.
Головна загроза — непередбачуваність провалів. Порожнина може десятиліттями бути стабільною, а потім обрушитися через прорив труби чи сильну зливу.
Молдаванка, Канатна та центральні райони Одеси
Накопичення проблем спостерігається й у історичному центрі.
Під вулицями Ланжеронівською, Канатною, у Молдаванці та частині Приморського району проходять старі катакомби, разом із ними — застарілі водогони й каналізація. Постійні підтікання сприяють проникненню води в пористий черепашник і його поступовому розмиванню.
Вулиця Ланжеронівська в Одесі також входить у зону підвищеного ризику
— Старі труби роками підливає воду в черепашник, і місто починає руйнуватися зсередини, — пояснює журналістка.
Через це в місті часто з’являються провали асфальту й тріщини в будівлях.
Дослідження окремих ділянок під Молдаванкою проводить ГО «Архаїка» разом з Одеським археологічним музеєм: сканують катакомби на глибині 15–25 м під вулицями Розумовською та Комітетською.
Це переважно ініціатива ентузіастів і окремих науковців, а не частина масштабної державної системи моніторингу.
Аркадія та Великий Фонтан: висотки на нестійких схилах
Аркадія та Великий Фонтан — ще одна проблемна зона.
За останні два десятиліття вздовж узбережжя з’явилися десятки важких монолітно-каркасних висотних будинків. Історично схили біля моря були зсувонебезпечними, і в офіційних звітах міськради зазначено активізацію старих зсувів у районах вулиць Каманіна та Академіка Курчатова.
Схили Аркадії та Великого Фонтану з початку є зсувонебезпечними — висотне будівництво лише збільшує ризики
— Рятуючи один новий будинок, інколи буквально підривають основу сусідніх старих споруд, — зауважує журналістка.
Проблема не лише у вазі нових будівель. Під час укріплення фундаментів забудовники створюють бетонні бар’єри, що змінюють рух підземних вод.
Вода починає шукати інші шляхи — часто під фундаментами сусідніх будинків. Через це виникають підтоплення, тріщини й деформації ґрунтів у окремих районах.
Бульвар ВМС, Приморський бульвар та парк Шевченка
Офіційні спостереження також вказують на небезпечні процеси в районі Бульвару ВМС і Приморського бульвару.
Під час реконструкції на Бульварі ВМС влаштували бетонне покриття товщиною до 60 см прямо на старому зсувному тілі. Після цього на Приморському бульварі — від Літературного музею до палацу Воронцова — зафіксували активні зсувні рухи.
Зонами ризику також вважаються район Думської площі, верхня станція фунікулера й сходи до Стамбульського парку. У парку Шевченка зафіксовано понад десять зсувних деформацій різного ступеня небезпеки.
У Ванному провулку, поблизу ресторану Maristella та яхт-клубу, повідомляють про ризик руйнування дороги, сходів і окремих будівель.
Як Куяльницький лиман впливає на просідання ґрунтів
Куяльницький лиман нині міліє рекордними темпами: середня глибина місцями менше метра, солоність перевищує 300 г/л. Через високу солоність у воді іноді розвивається мікроводорість Dunaliella salina, яка змінює колір води на рожевий.
— Парадокс у тому, що земля тут починає опадати саме тому, що вода відійшла, — каже журналістка.
Проблема не тільки екологічна: раніше велика маса води забезпечувала стабільність підземних вод навколо лиману. Тепер баланс порушується, підземні потоки інтенсивніше вимивають дрібні частинки породи, що сприяє утворенню нових пустот і просіданню ґрунтів.
Науковці попереджають, що деградація Куяльницького лиману може впливати на геологічну стабільність прилеглих територій.
Під загрозою історичні пам’ятки — приклад Аккерманської фортеці
Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця також у зоні ризику — під нею є карстові пустоти
Геологічні проблеми зачіпають і історичні об’єкти. Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця стоїть на пористому мисі над Дністровським лиманом. Під нею проходять старі підземні ходи й природні порожнини, частина яких досі майже не вивчена.
— Сьогодні фортецю захищають не тільки від гармат, а й від порожнеч під фундаментом, — наголошує журналістка.
Стіки і підмивання скелі водою століттями підривають основу, тому ризики для споруди зростають. Фахівці наполягають на масштабному геологічному обстеженні підземної частини фортеці, адже головна загроза сьогодні — не війни чи старість, а нестабільність ґрунту.
Хто слідкує за підземною Одесою
Попри масштаби проблеми, системного контролю за підземними процесами в регіоні фактично немає.
Одеська гідрогеолого-меліоративна експедиція, яка раніше вивчала карст, підтоплення і зсуви, перебуває у стані ліквідації. Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство внесене до переліку об’єктів приватизації.
Тепер більшість досліджень грунтуються на зусиллях окремих науковців, ентузіастів і громадських ініціатив.
— Одеса не провалиться під землю завтра зранку. Але процеси, які десятиліттями формувалися під містом, зараз помітно прискорюються, — підсумовує журналістка Ірина Полякова.
Нові забудови, застарілі інженерні мережі, потужні зливи та зміна водного балансу пришвидшують ті процеси, що довгі роки розгорталися під містом майже непомітно.
Бетонні фундаменти новобудов часто блокують природні підземні потоки — вода змінює маршрути і руйнує фундаменти сусідніх старих будинків
Історія з дівчинкою, яка несподівано провалилася під землю посеред вулиці, стала лише одним із сигналів того, що проблема давно перейшла з теоретичної площини в реальні випадки ризику.
Під Одесою та в області пролягли тисячі кілометрів підземних ходів, частина з яких досі не досліджена. Будівництво, зношені комунікації, сильні зливи та зміни водного режиму підсилюють утворення пустот і просідання ґрунтів.
У повному відео розглядаються 11 конкретних локацій в Одесі та області, які сьогодні вважаються найбільш ризиковими щодо провалів і просідання.
Раніше ми також писали про два наймасштабніші повені в історії міста, які Одеса не забула й досі.
Читайте також: Аркадійське плато: елітний район Одеси без інфраструктури і з ризиками під ногами
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
