Ключові моменти:
- Синьо‑жовті кольори мають коріння в середньовічній геральдиці.
- Козацькі стяги вживали різні гами, зокрема малинову і синьо‑жовту.
- Синьо‑жовтий прапор уперше з’явився над Одесою у 1917 році.
- У 1991 році синьо‑жовтий стяг набув статусу офіційного прапора України.
Сьогодні український прапор здається природним і невід’ємним. Проте шлях синьо‑жовтого стяга до державного символу був тривалим і непростим. У цій історії злилися козацькі корогви, середньовічні герби й вуличні події Одеси.
Історик Тарас Гончарук розповідає, звідки походять кольори прапора, які стяги носили запорожці і коли стяг уперше замайорів над Хаджибеєм. Його нарація відкриває за двома смугами цілу історію боротьби за державність.
Про золотих левів на блакитному полі та кремезних «байрактарів»
Сучасні кольори національних прапорів, зазначає Тарас Гончарук, походять від барв гербів. Жовто‑блакитна гамма зустрічалася ще на середньовічних українських стягах.
На зображеннях XIII–XV століть герба Галицько‑Волинської держави видно золотого лева на блакитному полі. Такий самий мотив маємо в середньовічному гербі Львова. Золоті фігури на блакитному фоні простежуються й на хоругві Перемишлянської.

— В геральдиці немає просто «жовтого», є «золото», — підкреслює Гончарук. — Раніше прапори вишивали золотими нитками. Сьогодні вже немає гаптарок при монастирях, які цим займалися.
Першопочатково прапори були військовими атрибутами. Втрата штандарта означала ганьбу, іноді й розформування підрозділу. Древко було важким, тож потрібен був міцний прапороносець. Турецькою слово «прапороносець» звучить як «байрактар», зауважує Гончарук.
Про кольори козацьких прапорів та український стяг над Хаджибеєм
В Україні існували також традиції малинового й червоного стягів. Такі барви часто траплялися серед запорожців.

На прапорах полків і сотень поруч із малиновими кольорами часто з’являлися синьо‑жовті мотиви. Яскравий приклад — знаменита Сенчанська сотня Лубенського полку.
Ілля Рєпін багато писав про запорожців. Він фіксував згорнуті синьо‑жовті й червоно‑чорні стяги. Верхня червона смуга символізувала кров за свободу, нижня чорна — землю і працю народу.

Після руйнування Запорозької Січі частина козаків увійшла до Чорноморського козацького війська. Воно пізніше брало участь у штурмі Хаджибею.
Під командуванням Йосипа Дерібаса козацьке ядро складало шість полків Чорноморського козацтва і дві роти російської армії. Козаки воювали під стягами із золотими елементами на блакиті.

Історик Микола Мурзакевич описував ці прапори так: «Блакитний прапор із зображенням на червоному полі золотого двоголового орла, всередині якого — хрест із сяючим сонцем».
— Це дало підстави одеському досліднику Олександру Болдирєву стверджувати, що синьо‑жовтий стяг вперше злетів над Хаджибеєм у 1789 році, — каже Гончарук. — Та насправді козаки підняли російський прапор.
Від Львівської ратуші до штабу Одеського військового округу
Спробу створити жовто‑блакитний прапор сучасної форми здійснила Головна Руська Рада у 1848 році. Тоді почалося відродження української національної свідомості.
Уперше жовто‑блакитний стяг підняли на міській ратуші Львова у той період.
1917 року синьо‑жовтий прапор офіційно прийняли як символ Української Народної Республіки (УНР).
Михайло Омелянович‑Павленко, командир армії УНР під час Першого зимового походу, згадував: перший раз він побачив український прапор саме в Одесі. Навесні 1917‑го юнкери-українці пройшли по місту під цим стягом.
30 листопада того ж року синьо‑жовтий прапор підняли над штабом Одеського військового округу. Газета «Одеський листок» писала, що тоді лунали вигуки «Ура прапору!», «Ще не вмерла Україна!» і «Слава Україні!».
Український стяг також підняли на щоглі міноносця «Зоркий», що стояв на рейді в порту Одеси.

Синьо‑жовті стрічки та кольори повстанців
Навіть більшовики на початковому етапі не цуралися української символіки.
— У 1917 році першою версією їх прапора був червоний стяг із синьо‑жовтими стрічками, — каже Гончарук. — Існують свідчення, що саме з таким полотнищем вони входили в Київ.
Коли в Харкові проголосили Українську Народну Республіку Рад, саме це полотнище стало її офіційним прапором. Тобто більшовики іноді «загравали» з українською символікою.

Після повернення Української Центральної Ради до Києва у 1918 році державним прапором знову став синьо‑жовтий стяг. Центральна Рада під головуванням Михайла Грушевського затвердила нинішню гаму кольорів.
— Під час протистояння прапори армії УНР і Директорії були однакові. І це правильно, — наголошує історик. — Національний прапор має бути один.
Синьо‑жовті кольори також використовували в символіці Організації українських націоналістів. ОУН не обмежувалася лише червоно‑чорною гамею.
— ОУН була бойовою організацією. На тризубі іноді зображували меч, — пояснює Гончарук. — Червоний і чорний — агресивне поєднання. Такий стяг був бойовим. Подібні полотнища застосовувала повстанська армія Нестора Махна. Пізніше такі прапори використовувала Українська повстанська армія як символ боротьби за незалежність.


Український прапор над Одеською міськрадою
За радянського режиму національний український прапор заборонили. За його зберігання чи вивішування карали без жалю.

Після здобуття незалежності України Президія Верховної Ради ухвалила постанову «Про прапор України» 18 вересня 1991 року. Синьо‑жовтий стяг отримав статус офіційної державної символіки.
Того ж року український прапор підняли над Одеською міською радою. Мирослав Масюк із патріотичних організацій згадував, що плакав, коли вперше побачив стяг над ратушею. Йому донька не змогла пояснити, чому батько плаче.
У яких країнах можна зустріти «двійників» прапора України
Поєднання синього та жовтого кольорів не унікальне для України. Аналоги цього поєднання зустрічають в інших країнах та регіонах. Відтінки, пропорції і деталі різняться.

- Опольське воєводство (Польща) — один із найменших за площею воєводств. Прапор тут схожий на український, але має інші пропорції кольорів. Барви походять від герба історичної Сілезії.
- Словаччина — місто Кошиці. Офіційний прапор міста також виконаний у синьо‑жовтих кольорах. Ця гама походить від історичного герба Кошиць.
- Австрія — федеральна земля Нижня Австрія. Прапор Нижньої Австрії нагадує український. Синій відтінок тут називають «блакитно‑дунайським». Барви з герба землі.
- Німеччина — Хемніц та Біберах-ан-дер-Ріс. Прапори цих міст мають дві горизонтальні смуги: синю зверху і жовту знизу. Походять кольори з міських гербів.
- Панама — провінція Еррера. Жовто‑блакитне полотнище з двома горизонтальними смугами схоже на український прапор, але доповнене гербом в центрі. Провінція відома виробництвом преміального рому.
- Канада — місто Реджайна. Прапор схожий на український, але синя смуга тут ширша, а в куті розміщена корона. Синій символізує небо, жовтий — поля пшениці.
- Барбадос — національний прапор. Має дві сині вертикальні смуги й жовту посередині. Центральна жовта смуга прикрашена чорним тризубом. Смисл символів пов’язують із морем, небом, піском і розривом із колоніальним минулим.

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

