Напередодні Великодня, коли кожна українська сім’я готується до світлого свята, в Ізмаїлі, Одеська область, на площі Перемоги відбулася зворушлива акція «Пасха надії». Її завдання — нагадати суспільству про тих, хто цього Великодня не сидітиме за родинним столом: тих, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти.
Головним символом заходу стала продумана інсталяція: на столі, застеленому вишитою скатертиною, розміщені паска, свічки та крашанки — ознаки відродження й життя. Поруч стоїть порожній стілець, на якому акуратно покладена військова форма — нагадування про тих, чиї місця вдома залишаються пустими.
На стільці прикріплена табличка з болючим зверненням: «Я так хочу бути з вами сьогодні». Цей образ відображає надії й біль тисяч родин українських захисників, які чекають на повернення своїх рідних.
Організаторами акції виступили ГО «Південноукраїнський рух ветеранів і волонтерів «Вулик» разом із Катериною Ханіковою, донькою військовослужбовця, який перебуває у статусі безвісти зниклого.
«Ми, родини зниклих безвісти, живемо в постійному очікуванні, яке розриває з середини. Щодня вдивляємося в чати щодо полонених та зниклих у надії побачити рідні обличчя. Кожен дзвінок змушує здригатися, і нам доводиться жити без відповіді, якої так багато хто з нас не отримує», — поділилася Катерина Ханікова.

Напередодні свята рідні полонених і зниклих безвісти зібралися не лише в пам’ять про своїх близьких, а й щоб закликати до більш активних зусиль з повернення Героїв додому. Вони прагнули привернути увагу громади, медіа та влади до цієї болючої проблеми.
Спільну молитву за всіх захисників, яких чекають їхні родини, очолив настоятель парафії Святого Священномученика Йосафата Кунцевича Української Греко-католицької церкви отець Володимир. Молитва пройшла в Ізмаїлі, Одеська область, і стала важливою частиною заходу.

«Пасха надії» — це віра в те, що світло переможе темряву, і що кожен захисник обов’язково повернеться до своєї сім’ї. Акція нагадує про тих, хто віддає свободу і ризикує життям задля нашого спокою та свят.
«Не проходьте повз, почуйте нас, подивіться нам в очі та підтримайте. Станьте поруч хоча б на кілька хвилин, бо сьогодні наш крик — це не лише біль, це любов, яка не здається, і надія, що виживає попри все», — додала Катерина.
Великдень — це свято перемоги життя над смертю. Акція «Пасха надії» стала болючим, але необхідним нагадуванням: наше спільне свято буде повним лише тоді, коли кожен Герой повернеться додому до своєї родини, зокрема коли їх чекатимуть у рідних містах Одеської області та в Одесі.
























Створено за матеріалами: bessarabiainform.com

