Ключові моменти:
- На Одещині обговорили мовну ситуацію та наслідки тривалої русифікації, особливо на півдні області.
- Одеса вже кілька років посідає друге місце після Києва за кількістю скарг на порушення мовного законодавства.
- В області фіксують «небезпечне низьку» активність громадян щодо захисту своїх мовних прав.
- Представниця мовного омбудсмена заявила про високий рівень порушень у державних органах та місцевому самоврядуванні.
- Південь Одещини назвали недостатньо інтегрованим в український культурно-інформаційний простір.
«Поліетнічність» чи русифікація
Проблему тривалої русифікації Одеської області та недостатнього використання української мови обговорили під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Окрему увагу приділили півдню регіону. Там мовну ситуацію ускладнюють територіальна ізольованість і слабка інтеграція в український культурно-інформаційний простір.
Анна Неруш, представниця Уповноваженого із захисту державної мови в Одесі, сказала, що нинішня мовна ситуація сформувалася під впливом довгої русифікації.
Водночас вона наголосила: суспільний запит на повноцінне функціонування української мови залишається високим.
Неруш назвала це головною суперечністю мовної політики Одещини.
За її словами, вже кілька років Одеса стоїть на другому місці після Києва за кількістю звернень щодо порушень мовного законодавства.
Переважна частина таких скарг надходить саме з Одеси. В інших районах області громадяни значно рідше звертаються щодо порушень мовних прав.
Неруш охарактеризувала цю громадянську активність як «небезпечно низьку».
На засіданні також порушили питання дотримання мовного законодавства органами державної влади і місцевого самоврядування.
За словами Неруш, в цій сфері в області фіксують високий відсоток встановлених порушень.
«Не може влада вимагати від бізнесу дотримання мовного закону, якщо сама порушує цей закон», — наголосила Неруш.
Що відбувається на півдні Одещини
Особливу увагу під час засідання присвятили мовній ситуації в південних районах області.
Неруш вказала, що поняття «поліетнічність» іноді подають як пояснення явища.
Натомість вона вважає, що йдеться про масштабне зросійщення регіону.
Ще один виклик — територіальна ізоляція півдня та слабка включеність його в український культурний та інформаційний простір.
За підсумками виїзного засідання планують ухвалити рішення для реагування на ці проблеми.
Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що з 2024 року в області встановили шість нових веж.
Ці вежі блокують поширення російського радіоконтенту з території Тирасполя.
У регіоні також триває деколонізація назв вулиць.
Під час засідання обговорили зовнішні інформаційні впливи, зокрема з Росії, Придністров’я та Гагаузії.
Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (оновлено)
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
