Ключові моменти:
- Соломія Крушельницька народилася 1872 року в родині греко-католицького священника на Тернопільщині.
- Вона вчилася у Львові та в Італії й виступала на провідних оперних сценах світу.
- В Одесі виконала 35 вистав, а в Брешії її партія врятувала оперу «Мадам Баттерфляй» від провалу.
- Після повернення до Галичини радянська влада позбавила її значної частини майна і можливості виїзду.
Біографія Соломії Крушельницької зберегла численні документи про навчання, гастролі, виступи та останні роки життя. Окрема сторінка її творчості пов’язана з Одесою, де вона виступала у складі італійської оперної трупи наприкінці ХІХ століття.
Соломія Крушельницька: українка, що підкорила оперні сцени світу
23 вересня 1872 року в селі Білявинці народилася Соломія Крушельницька. Вона стала однією з найвідоміших українських оперних співачок свого часу.
Її сильне, виразне сопрано збиравало схвальні відгуки по Європі й за океаном. Часто свої концерти вона завершувала українськими народними піснями.
Крушельницька наполегливо відстоювала своє походження. Вона співала у Львові, Мілані, Римі, Парижі, Нью-Йорку, Буенос-Айресі та в інших оперних центрах світу.
Походження й музична освіта
Вона походила з родини Крушельницьких і виросла у музичному середовищі. Батько був греко-католицьким священником.

Співати Соломія почала з раннього дитинства; її талант помічали відразу. Першу музичну підготовку вона отримала в Тернопільській класичній гімназії й у школі товариства «Приятелі музики».
1891 року вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її наставником став відомий педагог Валерій Висоцький.
Після закінчення консерваторії восени 1893 року Крушельницька поїхала до Італії. Там вона вдосконалювала вокальну майстерність у Фауста Креспі й опановувала драматичне мистецтво під керівництвом професора Конті.
У 1894 році вона успішно виступила у Львові, а згодом здобула прихильність публіки в Кракові та Варшаві.
35 вистав в Одесі та порятунок «Мадам Баттерфляй»
Талант Крушельницької швидко зробив її впізнаваною за межами України. Вона успішно виступала в Мілані, Римі, Неаполі, Парижі, Ніцці, Санкт-Петербурзі, Кракові й Варшаві, Нью-Йорку, Буенос-Айресі та Сантьяго.
Особливе місце в її гастрольній біографії займає Одеса. У сезоні 1896–1897 років вона працювала в італійській оперній трупі та взяла участь у 35 виставах на сцені Одеської опери.

Соломія Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан в опері Пуччіні «Мадам Баттерфляй»
Один із визначних епізодів її кар’єри стався 1904 року в Брешії. Прем’єра «Мадам Баттерфляй» провалилася: глядачі освистали постановку.
Крушельницька виконала головну партію Чіо-Чіо-Сан у новій постановці і отримала схвальні відгуки. Її інтерпретація стала однією з причин, через які опера згодом здобула світову популярність.
Джакомо Пуччіні високо оцінив її роботу й надіслав їй свій портрет із написом: «Найпрекрасніший і найчарівніший Баттерфляй».
В Італії Соломія познайомилася з адвокатом Чезаре Річчоні. Вони одружилися 19 липня 1910 року під час гастролей у Південній Америці.
Подружжя оселилося у Віареджо, в Тоскані, і прожило разом 26 років, аж до смерті Річчоні в 1936 році.
Останні роки під радянською владою
Після смерті чоловіка в 1936 році Соломія повернулася до родини в Галичину. Її застала Друга світова війна і зміна влади.
Радянська адміністрація націоналізувала її будинок. Замість нього співачка залишилася жити в однокімнатній квартирі на другому поверсі разом із сестрою Ганною.
Під час німецької окупації Львова вона опинилася у скрутному становищі та давала приватні уроки вокалу, щоб вижити.
Після повернення радянської влади Крушельницька почала викладати у Львівській державній консерваторії. Водночас на неї чинили тиск, погрожуючи «чисткою кадрів від націоналістичних елементів».
Довгий час її звинувачували в тому, що вона не має консерваторського диплому. Документ пізніше знайшли у фондах Національного музею у Львові.
Виїхати з СРСР Соломія не могла. Радянське громадянство вона тривалий час не отримувала і не мала права на пенсію.
Зрештою вона погодилася передати свою частку вілли в Тоскані радянській владі. Посольство СРСР у Італії продало віллу, а співачка отримала лише частину виручених коштів.
Соломія Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Її поховали на Личаківському цвинтарі у Львові, поруч із могилою Івана Франка.
На честь 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької в Одеській національній науковій бібліотеці презентували книжково-ілюстративну виставку «Золотий голос України».
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

