Ключові моменти:
- В Одесі відкрилася виставка «Парність» художниці Олени Сердюченко — про стосунки, самотність і внутрішні конфлікти
- У полотнах гармонійно поєдналися яскраві кольори, маски, символи та фантастичні істоти
- Деякі роботи з’явилися після особистих криз і драматичних подій у житті авторки
- Експозицію можна побачити до 12 червня на Соборній площі, 2
Кореспондентка Марія Котова відвідала відкриття виставки «Парність» і поспілкувалася з художницею Оленою Сердюченко про полотна, що народжувалися через особисті випробовування, переживання, кохання та самотність. Саме ці переживання зробили експозицію живою й емоційною — роботи змушують затриматися біля них надовше.
Нескінченний внутрішній діалог
Іноді виставка — це просто полотна на стінах. Іноді — це розмова, яка після себе лишає мовчання, ніби глядачі дослухаються до власних думок. Саме такою постала «Парність» Олени Сердюченко — серія творів, у якій двоє постійно шукають одне одного: сперечаються, мовчать, віддаляються й зближуються, намагаючись зрозуміти.
Художниця Олена Сердюченко
Сама авторка зізнається: тема парності супроводжувала її багато років, хоча усвідомлення прийшло не одразу.
— Іноді художник протягом років творить, не помічаючи, що через його роботи проступає одна й та сама тема — тиха, постійна, майже фатальна, — каже Олена Сердюченко.
У її полотнах з’являються парні істоти — люди, тварини, маски, фантастичні створіння та абстрактні форми. Вони ніби ведуть безкінечний внутрішній діалог.
— Вони спілкуються: іноді майже ворогують, сперечаються. Це різні відтінки діалогу двох. Мабуть, це не завжди просто… Але дуже важливо, — пояснює художниця.
«Парність» — не про класичне романтичне кохання. Це історія про складні зв’язки між «я» і «ти», між людиною та її тінню, між логікою й інтуїцією, між тим, ким ми є, і тим, ким могли б стати.
Особливо відверто звучить її думка про стосунки:
— Кажуть, що стосунки — це робота. Я ніколи до кінця не розуміла, як саме вона виконується. Мені завжди здавалося, що відкритості, чесності й любові має вистачити.
Емоційний і тривожний живопис
Живопис Олени Сердюченко поєднує емоційність і певну тривожність. Геометризовані фігури, насичені кольори, маски, символи та фантастичні образи створюють уявлення про внутрішню структуру людських переживань. Це не ті полотна, що «просто подобаються» — вони зачіпають, провокують і часом лякають.
Художниця не очікує лише похвали і не лякається гострих реакцій.
— Іноді надходять критичні відгуки. Я ціную щирість людей. Не потрібно фальшивих компліментів — краще почути, як справді сприймають роботи.
Картини з’являлися в різних емоційних станах — після драматичних подій, під час внутрішніх криз, у миті кохання чи самотності.
— Частина робіт виникла після певних драм у житті, як спосіб опрацювати пережите. Але є й позитивні роботи. Виставки дають сильний творчий поштовх: люди приходять, відчуваєш відгук, бачиш свої роботи іншими очима. Часто глядачі бачать щось, чого я не помічала, і це надзвичайно цікаво.
У часи, коли війна зробила життя крихким і непередбачуваним, люди все одно відвідують виставки. Для художниці це має особливе значення.
— Приємно, що люди виходять із домівок, приходять подивитися і поспілкуватися з авторами. Це надихає.
Найціннішим для художниці є особливий, іноді несподіваний, погляд глядача.
— Найцікавіше, коли бачиш особливий погляд. Можливо, навіть несподіваний.
Виставка «Парність» працюватиме до 12 червня (Соборна площа, 2). Можливо, це та історія, після якої хочеться довше придивитися не лише до картин, а й до себе.
Читайте також:
- Як Одеса допомогла народитися українському театру та відкрила Кропивницького
- Одеська художниця перетворила старі вікна на картини
- Одесі — 611 років: відкрилася виставка про справжню дату народження міста
Фото авторки
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
