Ключові моменти:
- В Одесі змінено назву вулиці Марата та двох провулків із такою ж назвою
- Нові назви: вулиця Фруктова, провулки Сливовий і Чорничний
- Попередні топоніми були пов’язані з французьким революціонером Жан-Полем Маратом
- Перейменування — частина процесу деколонізації топонімів у місті
Чому в Одесі перейменували вулицю та провулки Марата
Процес перейменувань в Одесі триває вже кілька років і значно активізувався після масштабного вторгнення Росії в Україну. Навесні 2024 року Одеська міськрада затвердила черговий пакет нових топонімів, підготовлений історико-топонімічною комісією на основі громадського обговорення. До цього пакета увійшли вулиця Марата та Перший і Другий провулки Марата, що розташовані в Хаджибейському районі.
Тепер ці адреси носять інші назви — вулиця Фруктова, Сливовий і Чорничний провулки. Вибір нових найменувань не випадковий: район відомий рядом вулиць із «плодово-ягідними» та «квітковими» назвами, тож нові топоніми вирішили інтегрувати в уже сформовану локальну атмосферу.
Стара назва була пов’язана з Жан-Полем Маратом — відомою постаттю Великої французької революції. У радянську добу його ім’я часто використовували для найменувань вулиць, підприємств, кораблів та інших об’єктів, хоча безпосереднього зв’язку Марата з Одесою чи Україною не було. Тому нинішні зміни — частина ширшого відходу від радянської традиції увічнення революційних діячів у місцевих топонімах.
У межах деколонізації міська влада поступово замінює назви, пов’язані з імперською, радянською чи револуційною символікою, на історично обґрунтовані, нейтральні чи локально зрозумілі варіанти. Саме так у мапі Одеси з’явилися вулиця Фруктова та провулки Сливовий і Чорничний.
Фруктово-ягідний мікрорайон замість Маратівського
У Хаджибейському районі з’явилися два провулки з приємними, «смачними» назвами — Сливовий і Чорничний. Подібні плодово-ягідні та квіткові назви в Одесі викликають приємні асоціації: вони нагадують дитячу казку про Незнайка і його Квіткове місто з вулицями Дзвіночків, Ромашок, Волошок, алеєю Троянд тощо — затишно і по-домашньому.
Проте реальність Одеси далека від казки: місто вже давно живе в умовах підвищеної загрози. Багато одеситів гинуть у власних домівках під обстрілами або на фронті, і через це часто виникають дискусії про увіковічення імен загиблих як топонімів. Іноді думки мешканців і рішень комісій не збігаються.
Наприклад, нещодавнє звернення з тисячами підписів від вдови загиблого моряка Юрія Слепченка щодо перейменування провулка Онилової на честь її чоловіка не отримало підтримки історико-топонімічної комісії. Комісія аргументувала відмову тим, що Ніна Онилова — відома захисниця Одеси в часи Другої світової — не підпадає під критерії декомунізації, і тому її прізвище не може бути підставою для відмови в запропонованому перейменуванні.
Можливо, у таких суперечливих випадках корисно мати «резерв» із нейтральних плодово-ягідних або квіткових назв, які можна використовувати тимчасово або там, де виникає потреба знайти компроміс. Сливовий і Чорничний провулки звучать привабливо, але слід пам’ятати: Одеса сьогодні — не казкове Квіткове місто, а місто, що живе у прифронтових умовах.
Публікуємо оновлений перелік старих і нових назв вулиць Одеси — сподіваємося, що він стане вам у нагоді.
Хто такий Марат і чому його ім’я зникло з мапи Одеси
Раніше Перший і Другий провулки мали спільну назву Марата, а також у місті існувала вулиця Марата, яка тепер отримала назву Фруктова.
Коротко про постать: Жан-Поль Марат (1743–1793) — одна з помітних фігур Великої французької революції. За фахом він був лікарем, редактором і радикальним політиком. Марат видавав газету «Друг народу», у якій закликав до жорстких заходів проти супротивників революції; він відіграв помітну роль у радикальному крилі революційного руху й підтримував репресивні методи під час періоду терору.
У 1793 році Марат був убитий під час прийому ванни дворянкою Шарлоттою Корде, яка вважала його відповідальним за жорстокість політики. Після смерті його постать була перетворена на символ революційної жертви.
Чому в СРСР ім’я Марата користувалося популярністю
Після Жовтневого перевороту в радянській практиці з’явилося чимало найменувань на честь європейських революціонерів. Ім’я Марата стало символічним — його використовували для вулиць, підприємств і навіть для флагмана Балтійського флоту: лінкор, який у різні роки мав назви «Петропавловськ» та «Марат». Свою популярність це ім’я зберігало десятиліттями.
Одесити також залишали сліди цієї епохи в місцевому пейзажі. Наприклад, на тротуарній плитці біля будинку №17 на вулиці Кіри Муратової (колишня Льва Толстого) висічено напис «КОРОЛЬОВ МАРАТ». Це викликає щонайменше два питання: по-перше, яка праця стоїть за висіканням літер на твердому камені, а по-друге — чому саме таке поєднання імені та прізвища збігається з іменем посадовця Приморської районної адміністрації. Автор цих рядків не стверджує нічого про особисту причетність цієї людини до робіт по висіченню — лишаємо це на роздуми читача.
Читайте також:
- Замість Дундича — Стражеско: чому одеська вулиця отримала ім’я видатного лікаря
- В Одесі перейменували Союзний провулок: тепер ця вулиця носить ім’я Юрженка
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
