У центрі Одеси, неподалік від Приморського бульвару, заховався незвичний музей просто неба — “Куточок старої Одеси”. Це не типовий музей із закритими залами та вітринами; це відкритий простір, де історію можна не лише бачити, а й відчути на дотик. Раніше це місце приваблювало туристів і закохані пари, натомість тепер воно поступово занурюється в тишу.
Історія створення
“Куточок старої Одеси” виник у середині 1970-х років, у період значних змін в обличчі міста, коли частина історичної забудови поступалася місцем новим проектам. Ініціатива створення музею під відкритим небом належала журналістам газети “Вечірня Одеса”, які хотіли зберегти фрагменти старого міського середовища. Експонати збирали буквально з розібраних будівель центральної частини міста, тож цей простір народився як жива пам’ять, а не як формальна інституція.
Локацію облаштували поруч із Шахським палацом та недалеко від мосту, що став одним із символів Одеси. Саме будівництво Тещиного мосту призвело до знесення частини старих споруд, фрагменти яких вирішили зберегти в новому форматі. Експозиція формувалася навколо предметів повсякденного життя одеситів ХІХ століття, тож тут можна знайти, зокрема, старовинний колодязь-цистерну, нагадування про часи, коли місто потерпало від нестачі прісної води: дощову воду збирали з дахів і зберігали в резервуарах, бо підземні води були непридатні для пиття.
Верхній ярус простору прикрашають різні декоративні елементи, що відтворюють атмосферу старої Одеси:
- кована альтанка;
- ажурний місток;
- скульптури.
Перед входом розташований емоційний арт-об’єкт — пам’ятник у формі серця, створений із замків, які закохані залишали на перилах Тещиного мосту як символ вічного почуття. Через надмірну вагу замки зняли і перетворили на окрему інсталяцію.
Особливу атмосферу створює літня альтанка, яка й досі лишається затишним елементом простору. Колись тут працювало невелике кафе, де відвідувачі могли перепочити й поринути в атмосферу старого міста. Біля входу привертає увагу скульптура скорботної дівчини, котра раніше стояла на території першого християнського кладовища, що згодом перетворили на Преображенський парк.
Серед знакових експонатів — чавунний грифон, з ним пов’язано чимало легенд: вважають, що якщо потерти скульптуру, можна привабити фінансову удачу. Місток на території має репутацію “мосту закоханих”: його перила вкриті зеленню, а сам він став місцем для побачень і фотосесій. Історія цього місця сягає ХІХ століття — тут колись був військовий плац, де проходили навчання, а під час свят площа перетворювалася на центр гучних гулянь.
З часом територію переоблаштували для прогулянок і дружніх зустрічей, і місцеві вірили: якщо пара перейде місток, тримаючись за руки, кохання їхнє збережеться.
Реалії воєнного часу
Нині місце виглядає інакше, ніж раніше. Хоч колись тут було багато відвідувачів — туристів та місцевих — зараз простір має ознаки занепаду. Деякі елементи втратили первісний вигляд: старовинний колодязь розмальований, а зелені куточки виглядають недоглянутими. Відчувається, що людський рух тут значно менший, і місце існує радше за інерцією, ніж як активний культурний об’єкт.
Через близькість до портової зони під час повітряних тривог перебувати тут може бути небезпечно, тому відвідувачів стало менше. Поруч розташований Тещин міст, який нині закритий, що ще більше обмежує потік людей. Неподалік знаходиться пам’ятник апельсину — саме ця частина кварталу зберігає певну активність, тоді як музей залишається дещо осторонь.
Отже, “Куточок старої Одеси” сьогодні — більше ніж музей: це віддзеркалення стану міста під час складних часів. Колись жвавий і романтичний простір виглядає стриманим і навіть сумним, але, незважаючи на занедбаність і меншу кількість відвідувачів, він продовжує зберігати пам’ять про іншу Одесу — тиху, затишну й насичену історіями.
Створено за матеріалами: 048.ua
