Ключові факти:
- З пошкодженого резервуара в порту Чорноморськ витекло близько 6 000 тонн соняшникової олії, яка через Сухий лиман потрапила в відкрите море.
- Станом на ранок 27 квітня супутникові знімки зафіксували масляну плівку площею приблизно 40 км².
- Екологи попереджають про неминучу загибель птахів у період піку міграції та про довготривалу загрозу для донних організмів, зокрема червонокнижних морських коників.
Екологічні наслідки розливу соняшникової олії в Чорному морі
26 квітня 2026 року внаслідок атаки російських безпілотників у порту Чорноморськ було пошкоджено резервуар із соняшниковою олією. Хоч ця речовина й не належить до класичних токсичних забруднювачів, її вплив на морську екосистему виявляється руйнівним. Таку оцінку дає еколог Владислав Балінський.
Спочатку пляму розміром близько 400 × 200 метрів намагалися стримати боновими загородженнями в акваторії порту, але сильний віджимний вітер (до 18–22 м/с) виніс забруднення в відкрите море, де його збирання стало технічно неможливим. Нині, зі зміною напряму вітру на південно-східний, маса олії рухається назад у бік узбережжя Одеси та на територію національного природного парку «Тузлівські лимани».
Зауважимо, що це вже третій масштабний розлив олії в Одеській області за менше ніж два роки, і, на думку експертів, такі повторення можуть свідчити про системні дії, які призводять до екологічних катастроф.
За словами Балінського, після грудневої аварії перша хвиля забруднення дісталася до меж парку через сім тижнів. Переважні течії у весняно-літній період зазвичай несуть поверхневі маси на південь і південний захід уздовж узбережжя.
«Є підстави очікувати на повторення цього сценарію, хоча строки і масштаби нового забруднення залежатимуть від вітрового режиму найближчими тижнями», — зазначає еколог.
Загроза для фауни: чому «харчовий продукт» небезпечний для птахів і морських тварин
Головна небезпека рослинної олії полягає в її фізичних властивостях. Для птахів, які зараз перебувають у піку весняної міграції та розпочинають гніздування, потрапляння в масляну плівку практично завжди є смертельним. Олія склеює пір’я і руйнує їхню теплоізоляцію — через це птахи тонуть або втрачають здатність зігріватися. Досвід попередніх подібних аварій показує, що навіть після масштабних рятувальних операцій волонтерів повністю реабілітується не більше ніж близько 5% постраждалих особин.
Для донних мешканців загроза розкривається поступово:
- Через кілька тижнів на поверхні розлитої олії відбувається полімеризація — вона густішає і починає осідати на дно.
- Липка маса забиває фільтри мідій і засмічує зябра інших морських організмів.
- Взимку, коли морські коники перебувають у стані заціпеніння, перемішування осадків штормами може спричинити їх масову загибель — явище, яке вже спостерігалося на одеських пляжах у січні 2026 року.
Балинський закликає ретельно фіксувати всі випадки появи плям на узбережжі та передавати координати для документування екологічних злочинів:
«Кожна фотографія, кожні GPS-координати плями, кожен SAR-знімок — це матеріал для документування в межах Бухарестської конвенції про захист Чорного моря, мандату UNEP щодо наслідків збройних конфліктів та зусиль України з визнання екоциду міжнародним злочином».
Читайте також: Екологічна катастрофа в Туапсе: чи дійдуть нафта і смог до Одеси
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
